Можливо, звукоподібне до шпортонути, ще експресивніше, що зрештою сходить до портати.
В Остапа Вишні є ще кілька вживань:
- Підскочив до фігури доктор Веселенко, схопив за петельки та як сіртоне - Я за вудку й поміж них потихеньку тільки - кидь ! Один і вхопив гробака. Ех же ж як і сіртонув! Вудлище мое вдвое зігнулось!
Також в Нестайка:
- Я за звичкою сіртонувся було слідом за ним і раптом - Опасистий дядько, не глянувши навіть на нас з Явою, одразу сіртонувся за своїми ночвами.
Це старовинне слово ще було вiдомо в старiй росiськiй мовi. У Сумарокова в байцi «Яйце» (18 ст.): Когда снѣга не таютъ, Ребята изъ нево шары катаютъ, Сертятъ, И шаръ вертятъ В словнику Даля: сёртать зап. мотаться, шляться взад и вперед без дела. Сёртает из кута в кут. || Твр. переступать с ноги на ногу, от долгого стояния. [Даль IV, 182] Отже, Остап Вишня не вигадав це слово, напевне чув його в якiмсь дiалектi. Не тiльки у Грiнченка, у Мельничука теж цього слова немає.
Здається, треба ще сё- пояснити, тобто співвідношення з укр. сі-. Та й значення шлятися-мотатися рос. Просторіччя не зовсім підходить до укр. прикладів.
Українська класика дає ще таке вживання сіртати з Пилипа Капельгородського: - Потім прийшли німці та гайдамаки, почали сіртати громаду за панське майно. (Мабуть, тут означає сварити.)
Спiвiдношення серт- > сiрт- у закритому складi цiлком регулярне; додаткове пояснення зайве. Щодо значення, то воно придатне, якщо помiркувати. В прикладi «почали сіртати громаду» значення, мабуть «торгати», «шарпати».
Хоча ця спільнота відкрита не лише для науковців, однак народна етимологія все ж не вітається. Будь ласка, подивіться в етимологічний словник (лінк можна знайти у профілі спільноти), і в т.1, с. 475 ви знайдете пояснення, що гармата в українську потрапила через польську з італійської, а в італійській це слово утворилось від латинського armatus (від якого, до речі, походить і армія). Як бачите, ваші фантазії щодо івриту в даному разі безпідставні. Щодо загону, то етимологія цього слова теж досить прозора - від гнати, від якого утворилось заганяти й загін. І те значення, на яке ви вказуєте, не єдине: http://sum.in.ua/s/zaghin Схоже, загін на позначення групи людей (не тільки військових) почало вживатись пізніше, ніж у першому значенні - ділянка поля чи велика загорода.
Comments 10
Reply
Reply
В Остапа Вишні є ще кілька вживань:
- Підскочив до фігури доктор Веселенко, схопив за петельки та як сіртоне
- Я за вудку й поміж них потихеньку тільки - кидь ! Один і вхопив гробака. Ех же ж як і сіртонув! Вудлище мое вдвое зігнулось!
Також в Нестайка:
- Я за звичкою сіртонувся було слідом за ним і раптом
- Опасистий дядько, не глянувши навіть на нас з Явою, одразу сіртонувся за своїми ночвами.
Reply
У Сумарокова в байцi «Яйце» (18 ст.):
Когда снѣга не таютъ,
Ребята изъ нево шары катаютъ,
Сертятъ,
И шаръ вертятъ
В словнику Даля:
сёртать зап. мотаться, шляться взад и вперед без дела. Сёртает из кута в кут. || Твр. переступать с ноги на ногу, от долгого стояния. [Даль IV, 182]
Отже, Остап Вишня не вигадав це слово, напевне чув його в якiмсь дiалектi. Не тiльки у Грiнченка, у Мельничука теж цього слова немає.
Reply
Українська класика дає ще таке вживання сіртати з Пилипа Капельгородського:
- Потім прийшли німці та гайдамаки, почали сіртати громаду за панське майно. (Мабуть, тут означає сварити.)
Reply
Щодо значення, то воно придатне, якщо помiркувати.
В прикладi «почали сіртати громаду» значення, мабуть «торгати», «шарпати».
Reply
(The comment has been removed)
Але я цього не бачу, звиняйте.
Reply
(The comment has been removed)
Будь ласка, подивіться в етимологічний словник (лінк можна знайти у профілі спільноти), і в т.1, с. 475 ви знайдете пояснення, що гармата в українську потрапила через польську з італійської, а в італійській це слово утворилось від латинського armatus (від якого, до речі, походить і армія). Як бачите, ваші фантазії щодо івриту в даному разі безпідставні.
Щодо загону, то етимологія цього слова теж досить прозора - від гнати, від якого утворилось заганяти й загін. І те значення, на яке ви вказуєте, не єдине:
http://sum.in.ua/s/zaghin
Схоже, загін на позначення групи людей (не тільки військових) почало вживатись пізніше, ніж у першому значенні - ділянка поля чи велика загорода.
Reply
Leave a comment