Цікаві дані про лексику

[maksymus]

У дисертації харківського дослідника Романа Трифонова «Роль мовної дискусії початку ХХ ст. у процесі формування літературних норм української мови», 2000 року були зроблені підрахунки відсотків варіативної лексики початку XX ст., навколо якої точилися дискусії між прихильниками західноукраїнської і великоукраїнської літературних традицій. Сто років

Comments

[tin_tina]

Я так бачу, що у тих 27,5 "наддніпрянськими" називаються варіанти, пропоновані Нечуєм-Левицьким? Бо з ними погоджувалися далеко не всі наддніпрянці.

[maksymus]

Не тільки Нечуєм. За півтора десятиліття після подій 1905 року багато авторів відмітилися в дискусії про словник з обидвох боків.

[irengloria]

Здається, відносини і стосунки все ж таки стилістично розрізняються - міжнародні відносини, але особисті стосунки.

[maksymus]

Так, між стосунками і відносинами є стилістичні тонкощі. Перше описує зв’язок між людьми, а друге частіше вживають для зв’язку між групами.

[magner58]

Угу, але часом і раптово змішуються, пр. ніхто не скаже "я відношуся до цього добре", але "це мене не стосується".

[euthanasepam]

«Відносини» - це буквальна калька з російського слова «отношения». Слово чуже й недоречне.

[tin_tina]

Тоді вже й дратуватися та дражнитися - обидва слова вживаються, хоч у різних значеннях.

[maksymus]

Можливо, автор мав на увазі значення дратуватися «сердитися». Ця пара, вочевидь, була взята з відомої статті Нечуя-Левицького, але сам письменник у своїх творах уживав дражнитися в сучасному значенні.

[tin_tina]

Так, так, ми ж напам"ять вивчали, що Раставиця передражнює великі річки, як малі діти - дорослих :-)

[euthanasepam]

>> …зрештою усталилися…

Їх поступово усталили за вказівками з Москви, а не вони усталилися. Як ті недолугі «відносини».

[maksymus]

Ви маєте помилкові уявлення і про усталення, і про вказівки. Автори XIX - початку XX ст. особливо відзначали іменник відносини серед західноукраїнізмів (зокрема, Олена Пчілка в художній формі, а Нечуй-Левицький в полемічній називав відносини серед «стародавніх галицьких слів»). Наддніпрянські автори тоді віддавали перевагу полонізмові стосунки.

Західноукраїнське відносини не було калькою з російської і не було поширене через російські вказівки, а через вплив старої церковної книжності. Староукраїнське ω(т)ношεніε (relatio) (XVI-XVII ст.) наші автори знали ще задовго до початку московського впливу.

[euthanasepam]

Бачу, що не чує людина без слуху своєї фальші…

[maksymus]

Яка людина? І до чого тут слух і фальш?

[tin_tina]

З отих "старих слів" мені особливо цікаве дієслово "ставитися". Його первісне значення - прибути, з"явитися, правда?

[maksymus]

Так, це нині застаріле значення давньокиївського ставитися «становитися, зупинятися, прибувати, з’являтися» (Повч. Мономаха, Іпат. літопис тощо), адже ставити сходить до іє. кореня зі значенням «стояти, знаходитися, перебувати». Ще в XIX ст. дієслово ставитися у нас часто вживали в цьому значенні.