Нова серія "Лексикографічна спадщина України"

[stary_pes]

Перша книжка серії:
В. Дубровський. Словник московсько -український. /Інститут української мови НАН України.- К.:КММ, 2013. - 464 с.

Електронна копія видання 1918 року на сайті r2u.org.ua
http://www.r2u.org.ua/data/Словник%20московсько-український%20(1918).djvu

Comments

[harnack]

Дякую - гарно!

Переглянув - приміром- "гадать": і слава богові є лиш "ворожити"!

Але російське "шерсть" - перекладено тільки як "вовна", а "шерстяной" - як "вовняний": напевне аби уникнути контамінацію й ототожнення російської "шерсті-вовни" з українською "шерстю-шерстю". То отоді як перекладати українське "шерсть" російською? Цікава отодішня звужена, фільтрована, зредукована селекція українських реалій (природних речей - коґнітивно: "natural kind") через російську. Бо українське "шерсть" - має свій відповідник в російській також "шерсть" (бо отам нема двох слів для різних українських концептів) - і перекладати українською треба було і "шерсть" і "вовна" (радикально відмінні поняття). Нанині російське "шерсть" - українською вже і "шерсть" і "вовна" і "смух", але під всіма трьома - нинішні українці "падразумєвают" (бо не розуміють) - тільки російський концепт "шерсть", і не розуміють що то отаке українська "вовна".

[harnack]

А отепер релевантно зважмо як словник тлумачить російське слово "сейчас":

Сейчас (немедленно) - зараз; тепер.

Нинішня суржикокомпететність українців визначається тим - що вони вживають українське "зараз" в смислі російського "сейчас" - не усвідомлюючи семантичну директиву недоречно надану саме російським недиференційованим словом.

Логічна компетентність українців як і їхня мовна компетентність (по-філософськи: мовомогутність) мала б визначатися панорамністю та корельованістю (вичерпною систематичністю та скрупульозністю дослідження та аналітики) - що дало б українську диференціацію між "зараз" та "тепер/отепер". (Українська логічна компетентність каже: аналогічно до української диференціації "шерсть/вовна" - та російської недиференціації слова "шерсть"):

Якщо російське слово є "сейчас-немедленно" - то український еквівалент є "зараз".

Але якщо просто російське "сейчас" - то український еквівалент є "тепер/отепер/натепер

[harnack]

Злоба дня - та злоба отеперішнього часу: Тарас Прохасько - розбазікався про всяку досконалу професійність розуміння українського слова та українського часу - та всякого, бач, ремесла, професії та фаху - суржиком (ото іронія - українських письменників просто не цікавить значущо осмислити мову та її граматику - і що суржикотворчість - є оксюмороном):

- Прогноз оптимістичний чи песимістичний?

- Мій прогноз оптимістичний. Попри все інше, нам потрібен час на дуже багато речей і на дуже багато різних етапів еволюції, якої ми не пройшли.

Я сподіваюся, що цей час дасть можливість якщо не наздогнати і перегнати, то просто просунутися вперед. Бо справді все зараз тепер/отепер дуже молоде, невироблене.

Цілі етапи історії полягали не тільки у війнах та інтелектуальних розмислах - є також цілі етапи вироблення механізмів, але їх ми не мали.... ітд...

30.05.2013
http://life.pravda.com.ua/person/2013/05/30/129998/