Сміл(ив)ість

[irengloria]

Здається, з двох форм - смілість і сміливість - сучасні мовці явно надають перевагу другій. Іноді перша навіть розглядається як вияв суржика. Однак у словниках фіксується і смілість (а також смілий, сміло), причому з прикладів складається враження, що ця форма давніша. Чому з'явився суфікс -ив, і які перспективи смілості та похідних? (За моїми

Comments

[maksymus]

Суфікси -ив-, -лив- утворилися ще в дописемний період. При творенні внутрішньої прикмети, здатності вони постійно конкурують як з відсутністю суфікса (важний-важливий, дбалий-дбайливий, обачний-обачливий), так і з іншими (-ний, -кий, -учий: чарівний-чарівливий, розсудний-розсудливий, верткий-вертливий, балакучий-балакливий). Часто суфіксом змінюється значення (стислий-стисливий «здатний стискуватися», злісний-злісливий).

Чому смілий сприймається як суржик, цілком зрозуміло. Суфікс -лив- дуже продуктивний, чудово сполучується з дієслівними основами та іншими суфіксами. Тому при ваганні, при побоюванні «суржикнути», яке в цьому випадку викликано, зрозуміло, подібністю до російського дієслова, перевага віддаватиметься йому. Словники вже давно сталять перед смілий позначку «рідше». Але таке зістарювання може бути і корисне зі стилістичного погляду.

[irengloria]

Дякую. Чомусь здавалось, що у випадку зі сміливістю суфікс почав вживатися лише кілька десятиріч тому.

[iskra75]

абсолютно згоден. і так скрізь по лексиці: що більше схожості з російським відповідником, яким би автохтонним слово не було, його стараються уникати, натомість замінюючи більш складними конструктами або полонізмами.

[irengloria]

Ага. Вчора в іншій спільноті зауважила, що вживати збіжник замість злив це все одно, що намагатись замінити перпендикуляр на сторч, а співрозмовник сприйняв сторч як більш українське, та ще й доповнив його простопадом :)

[iskra75]

...ще й берізки рубаємо, аби на москалів не походити.

[irengloria]

До речі, щодо походити в значенні "бути подібним", тут я не певна. Звичайно, любителі синтетичних конструкцій (зробімо замість давайте зробимо чи робитиму замість буду робити) могли б вітати використання слова а не словосполучення, але ж у даному разі є певна перешкода - походити в першу чергу асоціюється з походженням, утворенням від чогось, а не з подібністю. Як варіант, зараз досить поширене уподібнюватись, але це передбачає цілеспрямовану чи активну дію, а не просто схожість, тож походити мабуть таки не без підстав поступиться на користь бути схожим.