При підведенні українських варіантів Фасмер користувався, напевно, в основному словниками Желехівського-Недільського і Грінченка. В обидвох він міг знайти тільки мір у значенні «пошесть».
Хоча український ікавізм, тобто закономірна зміна етимологічних [о], [е] в [і] в новозакритому складі є одною з виразних ознак української мови, існували обставини, певні позиції, в котрих перехід ускладнювався, або навіть знедійснювався. Серед основних можна виділити: - повноголосні звукосполучення (-оро-, -оло-, -ере-). мороз, холод; але непослідовно: дорога (доріг), корова (корів); - у складі певних префіксів та суфіксів; наприклад: пробратися, але прірва - у коренях: -вод-, -воз-, -нос-, -роб-. Слова з цими коренями відносно нові і переважно з термінологічної сфери: діловод, хлібороб, паровоз; - непослідовна зміна [е] в новозакритому складі перед твердим приголосним: мед, клен, дотеп, але погріб, нічліг; - особливо стоять слова книжного походження, де зміна, яка в народній мові відбулася, пізніше в літературній мові знедійснювалася: бог (народн
( ... )
У спільноті чомусь зникла гілка, яка стосується мору безпосередньо, тому відновлю фрагмент тут:
Вважається, що вперше назву Голодомор вжив письменник Василь Барка в передмові «Від автора» до роману «Жовтий князь» (був надрукований у Нью-Йорку, 1963 року). У 1960-70-і звідти потрапило до словників (див. Рудницького, Т.1, С.678) і дослідників геноциду українського народу.
У Радянській Україні вперше назва прозвучала в доповіді Олекси Мусієнка на партійних зборах київської організації Спілки письменників України, яка була надрукована в «Літературній Україні» 18 лютого 1988 року. Можливо навіть, що Мусієнко вжив його як авторський неологізм (як це зазначає провідний дослідник Голодомору Станіслав Кульчицький), не бувши знайомий з попереднім вжитком.
Кілька разів трплялися на різних сайтах збірки індоєвропейських коренів, де серед українських слів була купа помилок - буквально кожне 3 слово неправильне..
Comments 5
Reply
Reply
Хоча український ікавізм, тобто закономірна зміна етимологічних [о], [е] в [і] в новозакритому складі є одною з виразних ознак української мови, існували обставини, певні позиції, в котрих перехід ускладнювався, або навіть знедійснювався. Серед основних можна виділити:
- повноголосні звукосполучення (-оро-, -оло-, -ере-). мороз, холод; але непослідовно: дорога (доріг), корова (корів);
- у складі певних префіксів та суфіксів; наприклад: пробратися, але прірва
- у коренях: -вод-, -воз-, -нос-, -роб-. Слова з цими коренями відносно нові і переважно з термінологічної сфери: діловод, хлібороб, паровоз;
- непослідовна зміна [е] в новозакритому складі перед твердим приголосним: мед, клен, дотеп, але погріб, нічліг;
- особливо стоять слова книжного походження, де зміна, яка в народній мові відбулася, пізніше в літературній мові знедійснювалася: бог (народн ( ... )
Reply
Вважається, що вперше назву Голодомор вжив письменник Василь Барка в передмові «Від автора» до роману «Жовтий князь» (був надрукований у Нью-Йорку, 1963 року). У 1960-70-і звідти потрапило до словників (див. Рудницького, Т.1, С.678) і дослідників геноциду українського народу.
У Радянській Україні вперше назва прозвучала в доповіді Олекси Мусієнка на партійних зборах київської організації Спілки письменників України, яка була надрукована в «Літературній Україні» 18 лютого 1988 року. Можливо навіть, що Мусієнко вжив його як авторський неологізм (як це зазначає провідний дослідник Голодомору Станіслав Кульчицький), не бувши знайомий з попереднім вжитком.
Reply
Reply
Leave a comment