Важко звести ці слова до якоїсь однозначної подібності. Загалом, головне значення налаштувати, налаштовувати це споряджати щось, завантажувати (від заст. лашт - ласт «міра сипучих тіл», запозичене через російську чи польську зі старої німецької одиниці ваги). Друге значення, якоюсь мірою спільне для дієслів налаштовувати (to prepare) та настроювати (to tune), - робити щось придатним для роботи.
При цьому настроїти, настроювати (стрій праслов. походження) означає переважно налагодження у значенні реґулювання роботи механізмів, інструментів, особливо музичних. Для цього дієслова цей відтінок значення «робити щось придатним для роботи» основний. Але також обігрується настроювання у сфері почуттів, вироблення настрою, ставлення, наприклад, підбурення проти когось.
Налаштувати проти когось неможливо, можна настроїти! Але можна налаштуватися чи настроїтися на певний настрій. Налаштувати інструмент означає підготувати його до роботи, а настроїти ще налагодити, відкалібрувати та под.
Політика і політика, знову політика. Щоб упевнено назвати щось суржиком, росіянізмом, полонізмом тощо, однієї любові не досить. Неосвіченого патріотизму не досить. Потрібні не політичні, а суто мовні підтвердження для того, щоб не просто вважати щось суржиком, надто вжиток класиків, а вміти розбирати, що справді є таким, а що було запозичене з російської і стало українським (як запозичене через російську чи польську лаштувати, наприклад), чи що було спільне з праслов’янських часів (як стрій, строїти) і т. д.
Потрібні не політичні, а суто мовні підтвердження для того, щоб не просто вважати щось суржиком, надто вжиток класиків, а вміти розбирати, що справді є таким А Ви розбираєтеся? Умієте? Отож-бо й воно. Питання риторичне.
Усе, що "запозичене з російської і стало українським", залиште собі. Або ж уживайте в колі своєї родини, прививайте дітям "любов до вкраїнського слова". Однак іншим не варто заліплювати очі отим "тверезим" баченням.
Це ж ви, наче, запропонували налаштування. А дієслово лаштувати походить од ласт, що було запозичене з російської мови і стало українським. Див. ЕСУМ, Т. 3, С. 197. Тоді як стрій є власне, українське, праслов’янське.
Бачите, як своєрідна «любов до рідного» підвела вас до того, що ви віддаєте перевагу запозиченому перед власним. І ще наївно розмахуєте переді мною серпом. Як це непатріотично, ганьба вам! :-)
Бачите, як своєрідна «любов до рідного» підвела вас до того, що ви віддаєте перевагу запозиченому перед власним. І ще наївно розмахуєте переді мною серпом. Як це непатріотично, ганьба вам! :-)
Авже-е-е-еж. :D І Грінченко у свій словник волік суто російські запозичення. )) Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Як це непатріотично, ганьба вам! :-) Після Вас зганьбитися - за честь. :-)
А Ви ще й СУМом, СУМом порозмахуйте. Чому ж лише Етимологічним. :D Максимусе, своєю дитячою бундючністю Ви стали людиною-легендою. У мовній царині. :-)) Дяка за настрій. :-))
Можна і СУМ-11, якщо доведеться. Поки що це основна лексикографічна праця, авторитетнішої за яку українці не спромоглися зібрати.
Щоб не тільки відкидати «ворожі» джерела, запропонуйте іншу етимологію для лаштувати, ніж визнану фахівцями від рос. ласт. Бо кричати про власний патріотизм усі можуть. Як завжди, порожні звуки. Мовний пуризм виростає з невігластва, граничного нерозуміння мови як цілісної системи зі стилями, джерелами запозичень, міжмовними зв’язками і т. ін.
До речі, це не ви зізнавалися в повазі до Караванського? Знайшов у цього діяча на ниві очищення мови прекрасне: «Чим слово настроювати завинило сучасним радіомовцям? [...] А про те, що слово строїти - це давнє (нині забуте) українське слово - радіо-українцям невтямки.» (Розділ X. Мавпована словотворчість.)
Чомусь упевений, вам мають сподобатися його патріотично близькі арґументи і дурна пуристична стилістика, на серйозне обговорення ви поки не здатні.
на серйозне обговорення ви поки не здатні. Про серйозне обговорення тут годі й згадувати (це Ви викривлені маразми називаєте "серйозністю"?). Бо на маячню штибу "Я аргументую тут, а ти, така-сяка, ніц не петраєш" реагую лише усмішкою.
Караванський непохитний у своїх поглядах. Є слушні зауваги. Та інколи передає куті меду. Його не ідеалізую, як і решта знавців. Просто прислухаюся. Й шаблюкою (як дехто) не розмахую.
Почніть-но мені тут зараз хамити, і я зі своїми однодумцями розповім Вам, як "петраєте" Ви. Невігластво не сховаєш, Максимусе. Тож "компліменти" лишіть для свого зброєносця. Петрач відшукався...
Варто не просто реаґувати на джерела першою-ліпшою реакцією, а пробувати читати їх. Тоді і стриманості в політичних заявах буде значно більше, і розуміння предмета обговорення.
Заради Бога, Максимусе, гляньте у дзеркало. Почніть-но із себе.
Ґвинтику, дарма ти таке питання виносиш у цю спільноту. Достатньо було обговорити його на братніх форумах словників: і відповідь отримав би слушну, і не чув би цієї демагогії. Власне, мене вона втомила. Дяка за увагу.
При цьому настроїти, настроювати (стрій праслов. походження) означає переважно налагодження у значенні реґулювання роботи механізмів, інструментів, особливо музичних. Для цього дієслова цей відтінок значення «робити щось придатним для роботи» основний. Але також обігрується настроювання у сфері почуттів, вироблення настрою, ставлення, наприклад, підбурення проти когось.
Налаштувати проти когось неможливо, можна настроїти! Але можна налаштуватися чи настроїтися на певний настрій. Налаштувати інструмент означає підготувати його до роботи, а настроїти ще налагодити, відкалібрувати та под.
Синонімію подивіться в базі Reply
Reply
А Ви розбираєтеся? Умієте? Отож-бо й воно. Питання риторичне.
Усе, що "запозичене з російської і стало українським", залиште собі. Або ж уживайте в колі своєї родини, прививайте дітям "любов до вкраїнського слова". Однак іншим не варто заліплювати очі отим "тверезим" баченням.
Reply
Бачите, як своєрідна «любов до рідного» підвела вас до того, що ви віддаєте перевагу запозиченому перед власним. І ще наївно розмахуєте переді мною серпом. Як це непатріотично, ганьба вам! :-)
Reply
Авже-е-е-еж. :D І Грінченко у свій словник волік суто російські запозичення. ))
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Як це непатріотично, ганьба вам! :-)
Після Вас зганьбитися - за честь. :-)
Reply
Reply
Максимусе, своєю дитячою бундючністю Ви стали людиною-легендою. У мовній царині. :-))
Дяка за настрій. :-))
Reply
Щоб не тільки відкидати «ворожі» джерела, запропонуйте іншу етимологію для лаштувати, ніж визнану фахівцями від рос. ласт. Бо кричати про власний патріотизм усі можуть. Як завжди, порожні звуки. Мовний пуризм виростає з невігластва, граничного нерозуміння мови як цілісної системи зі стилями, джерелами запозичень, міжмовними зв’язками і т. ін.
Reply
Чомусь упевений, вам мають сподобатися його патріотично близькі арґументи і дурна пуристична стилістика, на серйозне обговорення ви поки не здатні.
Reply
Про серйозне обговорення тут годі й згадувати (це Ви викривлені маразми називаєте "серйозністю"?). Бо на маячню штибу "Я аргументую тут, а ти, така-сяка, ніц не петраєш" реагую лише усмішкою.
Караванський непохитний у своїх поглядах. Є слушні зауваги. Та інколи передає куті меду. Його не ідеалізую, як і решта знавців. Просто прислухаюся. Й шаблюкою (як дехто) не розмахую.
Reply
Reply
Невігластво не сховаєш, Максимусе.
Тож "компліменти" лишіть для свого зброєносця.
Петрач відшукався...
Reply
От у цій гілці я встиг навести приблизно з десяток посилань на фахові джерела, ви ж збираєтесь взяти наглістю, нахрапом, самою політикою.
Reply
Махайте й далі своїм серпом.
Я пішла...
Reply
Reply
Ґвинтику, дарма ти таке питання виносиш у цю спільноту. Достатньо було обговорити його на братніх форумах словників: і відповідь отримав би слушну, і не чув би цієї демагогії. Власне, мене вона втомила.
Дяка за увагу.
Reply
Leave a comment