Чернівці - столиця Буковини .Ч2:Місто
Чернівці-одне з міст у якому хочеться просто погуляти,а не тільки оббігати всі памятки і чкурнути звідти..
Перше що ви побачите,прибувши у місто потягом,-звичайно ж залізничний вокзал.Та не простий,-модерновий,побудований протягом 1906-1909рр.За свою історію не раз зазнавав різноманітних перебудов(1918-1920рр,1945р.) та реставрацій(остання у 1999р.),та своєї привабливості не втратив.
Чернівецький залізничний вокзал(1906-1909рр.)
Композиція будівлі симетрична. Вона являє собою 2-поверховий витягнутий прямокутник з підвищеною центральною частиною.Дах над центральним входом і вестибюлем має форму купола. Він піднятий на висоту 20 метрів, стеля і стіни вкриті художнім ліпленням у вигляді геометризованого орнаменту з листя, квітів, між яких вміщено жіночі голівки і маски.
Чернівецький залізничний вокзал(1906-1909рр.).Інтерєр
Неспішною ходою прямуємо до центру міста-тут недалеко.
Дім-корабель/"Шифа"
Насамперед впадає в вічі будинок на розі вулиць Головної та Шолом- Алейхема, відомий чернівецьким старожилам як „Шифа” (від німецького Schiff - корабель). Наприкінці ХVIII ст. в цьому кварталі знаходилася корчма „Під золотим кораблем”,а вже у XIX ст. на перехресті було збудовано дім, що прямує чернівецькими вулицями, розтинаючи призми часу.
Житловий будинок "Корабель"
Шевченко на центральній площі міста(1999р.)
Походити нічним містом-ще той кайф:навкруги тихо,людей майже немає,будинки освічуються.відчувається якийсь спокій та затишок.Сподобалось...
Міська ратуша на фоні клумб
Розмови про будівництво міської ратуші велися з 1825 р. і лише 19 квітня 1843 р. в присутності поважних гостей зі столиці було закладено перший камінь у фундамент майбутнього магістрату. Будівельні роботи велися під керівництвом окружного інженера Адольфа Маріна й наглядом камерального архітектора Андреаса Микулича.
Чернівецька ратуша.Нічна
За 4 роки в центрі Чернівців постала ошатна споруда в стилі пізнього класицизму з високою вежею та внутрішнім двориком. По старій європейській традиції ратуша поєднує два об’єми: великий горизонтальний об’єм самої будівлі з акцентованим на тлі фасаду ризалітом, який увінчується рельєфним щитом з гербом міста; та вертикальний об’єм у вигляді 50-метрової двоярусної вежі з балконом і годинником.
Чернівецька ратуша.Денна
З балкону, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Балкон в ті часи був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожного дня, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.
Сурмач
Шпиль вежі з мідною позолоченою кулею за австрійської доби увінчувала «пташка» - двоголовий габсбурзький орел. У роки Першої світової війни, коли місто неодноразово переходило з рук у руки, «пташку» демонтували. Відтоді на шпилі змінилося чимало прапорів, як і написів на фронтоні будівлі. Але ратуша незмінно слугувала городянам центром міського самоврядування.
Будівля міської ради
На даху споруди великими літерами викладено девіз міста: «СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ - VIRIBUS UNITIS».
Клумба
Проходитись пішохідною вулицею особливо комфортно,в цьому випадку-це вулиця Кобилянської.
Будинок №1(1898р.)
Декор будинку
Наприкінці XIX ст., вул.Кобилянської називали «вулицею, що веде до лісу». Пізніше про неї стали говорити як про «дорогу на Молодію». Забудова ж вулиці починалася ще в 40-50-х рр. 18 ст. Перші будинки були дерев’яними, одноповерховими, кожен з яких був власністю окремого господаря.
Праворуч будинки №10(друг.пол.19ст) та №12(бл.1878р.)
Кожен будинок цієї вулиці(та й не лише її) має свою історію,має свій оригінальний вигляд,є неповторним та цікавим.
Будинок №1(1898р) та №3(1858р.)
За окремими згадками, сучасну вул. О. Кобилянської називали «Верхньою Панською». У часи, коли її починали забудовувати, на цьому місці були великі горби, букові та грабові дерева, а місцями - болота, навіть справжні мочарі.
Будинок №42(поч.20ст.)
У Чернівцях є декілька симпатичних та цікавих площ,на кожній з яких знаходяться свої памятки архітектури чи культури.
Площа Турецької криниці.Ранок
Буковина колись знаходилась під владою Османської імперії. Турки «хазяйнували» в Чернівцях недовго (з 1714р.по 1775 р.), та все ж встигнули залишити слід на історичному обличчі міста.Єдиним з трьох майданів тодішніх Чернівців, що зберігся дотепер, є Турецька площа.Тут розташувалися два визначних місця, що зберегли свою красу ще з турецької доби. Це турецький міст та турецька криниця.
Чернівецький "амфітеатр",в центрі-фонтан
Поряд стоять Турецькі лазні, куди ще й досі ходять попаритися. Всі ці назви пов’язані з турецьким військовим гарнізоном, який був розквартирований у Чернівцях на початку XVIII ст. Саме туркам міські легенди приписують спорудження мурованої криниці та добротного кам’яного резервуару для води, а також мурованого мосту над вулицею Турецькою.
Фонтан на площі Турецької криниці(Турецькій)
Турецька криниця слугує городянам уже не одне століття, її за тривалий вік неодноразово перебудовували. Ще з австрійських часів її шпиль увінчував півмісяць, надаючи екзотичного «турецького» вигляду. Це й визначило назву криниці, яку спочатку називали Господарською чи Княжою - від назви церкви, яка колись стояла поруч. У 1793 р.криниця була капітально відремонтована а неподалік був установлений пост жандарма, який мав слідкувати, щоб воду брали лише для пиття.
Турецька криниця
До 600-літнього ювілею міста Турецька площа була реконструйована. Тут капітально відремонтували Турецьку криницю та відновили резервуар для води біля неї, на майданчику з північного боку збудували фонтан на взірець давньоримських руїн, а на крутому схилі біля мосту розмістили квітковий годинник.
Велосипед "забутий Гуллівером"
Поряд з пагорбом, на якому розміщений годинник, є кам’яні сходи, освітлені безліччю ліхтарів. Вони ведуть на другий рівень площі, а саме на турецький міст.
Квітковий годинник
Фото
Наступною для відвідин буде площа Театральна.
Площа Театральна
Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом, які були знесені на початку XX ст., коли на площі розпочалась активна забудова. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном. Пізніше торгівлю зерном перенесли в інше місце, а натомість майдан облюбували торговці рибою, тож він став називатися Рибним - Фішпляцом.
Музично-драматичний театр ім.О.Кобилянської
Наприкінці XIX ст. цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи ім'ям Єлизавети. До початку XX ст., попри пишну назву, Єлизаветпляц залишався пересічним базарним майданом, куди городяни навідувалися хіба що для купівлі харчів. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. нового міського театру.
Фото
Чернівецький театр - творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, відомої в Європі спорудженням 43 театрів, серед яких Одеська опера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи.
Театр
Театр побудований у стилі віденської сецесії з переважанням елементів стилю ренесанс. Фасад споруди прикрашає арковий портал з двома парами колон з боків та скульптурною композицією з Аполлоном із лютнею в оточенні персонажів античних драм. Над вікнами фасаду в обрамленні муз встановлені барельєфні медальйони Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера.В тимпанах над вікнами бічних стін розташовані мармурові бюсти видатних діячів світової культури.
На площі Театральній
У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Єврейський народний дім - Юдішесхауз.Споруда має два фасади: один виходить на вулицю Штейнберга, другий - на Театральну площу. На фасаді, що виходить на Театральну площу, створено архітектурно-художній образ: чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи, прикрашені композицією з чотирьох колон і арки.
Єврейський народний дім
Юдішесхауз відібрали в єврейської громади міста, коли на ратуші почали змінюватися державні прапори. Єврейські громадські організації повернулися до свого народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні. Вони розмістилися на першому поверсі, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури.
Медичний університет
Ліворуч від театру вздовж всієї площі розмістилася величава чотириповерхова споруда колишньої Торгово-ремісничої палати, в якій тепер знаходиться Медична академія. Вона постала у 1909 р., звузивши таким чином театральну площу не менш як на третину.
Обласна адміністрація(1904-1906рр.)
Будівля мед.академії(в минулому-палати) була побудована у стилі віденської сецесії, чим склала гідну компанію іншим модерним спорудам Театральної площі. Про її колишнє призначення свідчить аттик на фасаді, у центрі якого розміщені скульптури античних богів - покровителів торгівлі та ремесел Меркурія і Геї. Вони тримають у своїх руках роги достатку. На фасаді над вікнами другого поверху розташовані емалеві щити із зображенням символів ремесел.
Обласна адміністрація.Фасад
Позаду за колишньою Торгово-ремісничою палатою у прямокутнику чотирьох вулиць знаходиться монументальна кам’яниця, у якій сьогодні розмістилась обласна адміністрація.
Ця будівля була споруджена у 1904-1906 рр. як Палац юстиції: тоді тут знаходилися крайовий суд і палата адвокатів.
Палац юстиції(1904-1906рр.)
Автор проекту віденський архітектор Франц Сковрон у загальному образі споруди стилізував ренесансний флорентійський палац XV ст., але переосмислений у дусі модерну. В облицюванні зовнішніх стін будівлі використана червона та зелена глазурована цегла, фасад прикрашають різнокольорові майолікові вставки з квітами і написами латинню «lex» - закон. Обласну адміністрацію охороняють два величних леви, що сидять по боках головного входу в будівлю. Кожен з них притримує перед собою передніми лапами картуш. Саме тому цю кам’яницю ще називають «будинком із левами».
Чернівецька обласна адміністрація(1904-1906рр.)
Одним із найстаріших майданів середмістя, який розквіт за австрійської доби, є площа Філармонії. Історія цього майдану сягає кінця XVIII ст., коли тут розташовувався ринок, де торгували переважно мукою. Звідси і перша його назва - Мучний, чи, по-нім.- Мельпляц. Окрім торжища тоді тут знаходилися військові склади та крайова в’язниця, які знесли в середині XIX ст., а на їх місці збудували житлові двоповерхові кам’яниці.
Площа Філармонії.Майданчик з музичним фонтаном в центрі
Площа стала набувати пристойного вигляду і її вподобали чернівецькі меломани, які плекали мрію про власне концертне приміщення. У 1880 р., після зведення тут будинку Музичного товариства, площу перейменували на честь кронпринца Рудольфа - Рудольфспляц. До слова, сам кронпринц провідав Чернівці дещо згодом, у липні 1887 р.
Площа.Праворуч-будівля концертної зали обласної філармонії
Головною спорудою архітектурного ансамблю майдану, яка визначила сучасну назву площі, є колишня будівля Музичного товариства - сьогоднішня обласна філармонія. У 1873 р. Чернівецький магістрат ухвалив виділити Музичному товариству під будівництво земельну ділянку в східній частині тодішнього Мучного майдану. Тут 29 травня 1876 р. було урочисто закладено наріжний камінь у фундамент майбутньої споруди, а у листопаді 1877 р. на сьогоднішній площі Філармонії урочисто відкрили будинок Музичного товариства.
Готель "Брістоль"
Протягом 1905-1906 рр. на південному боці площі коштом місцевих міщан Йозефа Ландау та Макса Майснера постав у стилі віденської сецесії розкішний чотириповерховий будинок із кутовою вежею-еркером - готель «Брістоль», що став архітектурною домінантою площі й усього прилеглого кварталу.
Міські легенди подейкують, що в його номерах приймали своїх гостей найдорожчі чернівецькі повії. У цоколі готелю розташовувався ресторан. Від тих часів зберігся розкішний сецесійний напис «Hotel Bristol» угорі на фасаді та дах під червоною черепицею. Сьогодні тут знаходиться гуртожиток Чернівецького медінституту,
Концертний зал Чернівецької філармонії
Свого сучасного вигляду площа Філармонії набула в результаті реконструкції 2004-2005 рр. Після знесення Критого ринку, що з’явився на майдані у 1930-х рр., на його місці амфітеатром облаштували просторий майданчик з музичним фонтаном посередині, який підсвічується увечері. Біля колишнього готелю «Брістоль» розбили скверик зі стильною металевою колонкою для води австрійського часу.
Інфо-джерело http://www.trip.cv.ua/ .
Загальна жіноча школа(1908р.) / школа №5
Грибочки на території школи
Слон
І на завершення цієї частини -декілька фото інтерєру кавярні-музею "Grand cafe czernowitz" яка знаходиться на розі вулиць О. Кобилянської та Кафедральної.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр
Експонати для кав’ярні-музею збирали два роки й у Чернівцях, і в Європі. Так само два роки реконструювали приміщення.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр-2
Серед старих документів є ліцензія на роботу майстра в Чернівцях, свідоцтво про одруження, австрійські та румунські паспорти, пенсійне посвідчення, старі гроші, які використовували у Чернівцях. Є 50 хелерів, одна крона - це суто чернівецькі гроші і вони досить рідкісні.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр-3
Прикраса залу кав’ярні - вітраж на всю стіну. Із різнокольорового скла склали Австрію та Буковину.
Одна з кімнат
Патефон
Перше що ви побачите,прибувши у місто потягом,-звичайно ж залізничний вокзал.Та не простий,-модерновий,побудований протягом 1906-1909рр.За свою історію не раз зазнавав різноманітних перебудов(1918-1920рр,1945р.) та реставрацій(остання у 1999р.),та своєї привабливості не втратив.
Чернівецький залізничний вокзал(1906-1909рр.)
Композиція будівлі симетрична. Вона являє собою 2-поверховий витягнутий прямокутник з підвищеною центральною частиною.Дах над центральним входом і вестибюлем має форму купола. Він піднятий на висоту 20 метрів, стеля і стіни вкриті художнім ліпленням у вигляді геометризованого орнаменту з листя, квітів, між яких вміщено жіночі голівки і маски.
Чернівецький залізничний вокзал(1906-1909рр.).Інтерєр
Неспішною ходою прямуємо до центру міста-тут недалеко.
Дім-корабель/"Шифа"
Насамперед впадає в вічі будинок на розі вулиць Головної та Шолом- Алейхема, відомий чернівецьким старожилам як „Шифа” (від німецького Schiff - корабель). Наприкінці ХVIII ст. в цьому кварталі знаходилася корчма „Під золотим кораблем”,а вже у XIX ст. на перехресті було збудовано дім, що прямує чернівецькими вулицями, розтинаючи призми часу.
Житловий будинок "Корабель"
Шевченко на центральній площі міста(1999р.)
Походити нічним містом-ще той кайф:навкруги тихо,людей майже немає,будинки освічуються.відчувається якийсь спокій та затишок.Сподобалось...
Міська ратуша на фоні клумб
Розмови про будівництво міської ратуші велися з 1825 р. і лише 19 квітня 1843 р. в присутності поважних гостей зі столиці було закладено перший камінь у фундамент майбутнього магістрату. Будівельні роботи велися під керівництвом окружного інженера Адольфа Маріна й наглядом камерального архітектора Андреаса Микулича.
Чернівецька ратуша.Нічна
За 4 роки в центрі Чернівців постала ошатна споруда в стилі пізнього класицизму з високою вежею та внутрішнім двориком. По старій європейській традиції ратуша поєднує два об’єми: великий горизонтальний об’єм самої будівлі з акцентованим на тлі фасаду ризалітом, який увінчується рельєфним щитом з гербом міста; та вертикальний об’єм у вигляді 50-метрової двоярусної вежі з балконом і годинником.
Чернівецька ратуша.Денна
З балкону, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Балкон в ті часи був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожного дня, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.
Сурмач
Шпиль вежі з мідною позолоченою кулею за австрійської доби увінчувала «пташка» - двоголовий габсбурзький орел. У роки Першої світової війни, коли місто неодноразово переходило з рук у руки, «пташку» демонтували. Відтоді на шпилі змінилося чимало прапорів, як і написів на фронтоні будівлі. Але ратуша незмінно слугувала городянам центром міського самоврядування.
Будівля міської ради
На даху споруди великими літерами викладено девіз міста: «СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ - VIRIBUS UNITIS».
Клумба
Проходитись пішохідною вулицею особливо комфортно,в цьому випадку-це вулиця Кобилянської.
Будинок №1(1898р.)
Декор будинку
Наприкінці XIX ст., вул.Кобилянської називали «вулицею, що веде до лісу». Пізніше про неї стали говорити як про «дорогу на Молодію». Забудова ж вулиці починалася ще в 40-50-х рр. 18 ст. Перші будинки були дерев’яними, одноповерховими, кожен з яких був власністю окремого господаря.
Праворуч будинки №10(друг.пол.19ст) та №12(бл.1878р.)
Кожен будинок цієї вулиці(та й не лише її) має свою історію,має свій оригінальний вигляд,є неповторним та цікавим.
Будинок №1(1898р) та №3(1858р.)
За окремими згадками, сучасну вул. О. Кобилянської називали «Верхньою Панською». У часи, коли її починали забудовувати, на цьому місці були великі горби, букові та грабові дерева, а місцями - болота, навіть справжні мочарі.
Будинок №42(поч.20ст.)
У Чернівцях є декілька симпатичних та цікавих площ,на кожній з яких знаходяться свої памятки архітектури чи культури.
Площа Турецької криниці.Ранок
Буковина колись знаходилась під владою Османської імперії. Турки «хазяйнували» в Чернівцях недовго (з 1714р.по 1775 р.), та все ж встигнули залишити слід на історичному обличчі міста.Єдиним з трьох майданів тодішніх Чернівців, що зберігся дотепер, є Турецька площа.Тут розташувалися два визначних місця, що зберегли свою красу ще з турецької доби. Це турецький міст та турецька криниця.
Чернівецький "амфітеатр",в центрі-фонтан
Поряд стоять Турецькі лазні, куди ще й досі ходять попаритися. Всі ці назви пов’язані з турецьким військовим гарнізоном, який був розквартирований у Чернівцях на початку XVIII ст. Саме туркам міські легенди приписують спорудження мурованої криниці та добротного кам’яного резервуару для води, а також мурованого мосту над вулицею Турецькою.
Фонтан на площі Турецької криниці(Турецькій)
Турецька криниця слугує городянам уже не одне століття, її за тривалий вік неодноразово перебудовували. Ще з австрійських часів її шпиль увінчував півмісяць, надаючи екзотичного «турецького» вигляду. Це й визначило назву криниці, яку спочатку називали Господарською чи Княжою - від назви церкви, яка колись стояла поруч. У 1793 р.криниця була капітально відремонтована а неподалік був установлений пост жандарма, який мав слідкувати, щоб воду брали лише для пиття.
Турецька криниця
До 600-літнього ювілею міста Турецька площа була реконструйована. Тут капітально відремонтували Турецьку криницю та відновили резервуар для води біля неї, на майданчику з північного боку збудували фонтан на взірець давньоримських руїн, а на крутому схилі біля мосту розмістили квітковий годинник.
Велосипед "забутий Гуллівером"
Поряд з пагорбом, на якому розміщений годинник, є кам’яні сходи, освітлені безліччю ліхтарів. Вони ведуть на другий рівень площі, а саме на турецький міст.
Квітковий годинник
Фото
Наступною для відвідин буде площа Театральна.
Площа Театральна
Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом, які були знесені на початку XX ст., коли на площі розпочалась активна забудова. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном. Пізніше торгівлю зерном перенесли в інше місце, а натомість майдан облюбували торговці рибою, тож він став називатися Рибним - Фішпляцом.
Музично-драматичний театр ім.О.Кобилянської
Наприкінці XIX ст. цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи ім'ям Єлизавети. До початку XX ст., попри пишну назву, Єлизаветпляц залишався пересічним базарним майданом, куди городяни навідувалися хіба що для купівлі харчів. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. нового міського театру.
Фото
Чернівецький театр - творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, відомої в Європі спорудженням 43 театрів, серед яких Одеська опера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи.
Театр
Театр побудований у стилі віденської сецесії з переважанням елементів стилю ренесанс. Фасад споруди прикрашає арковий портал з двома парами колон з боків та скульптурною композицією з Аполлоном із лютнею в оточенні персонажів античних драм. Над вікнами фасаду в обрамленні муз встановлені барельєфні медальйони Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера.В тимпанах над вікнами бічних стін розташовані мармурові бюсти видатних діячів світової культури.
На площі Театральній
У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Єврейський народний дім - Юдішесхауз.Споруда має два фасади: один виходить на вулицю Штейнберга, другий - на Театральну площу. На фасаді, що виходить на Театральну площу, створено архітектурно-художній образ: чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи, прикрашені композицією з чотирьох колон і арки.
Єврейський народний дім
Юдішесхауз відібрали в єврейської громади міста, коли на ратуші почали змінюватися державні прапори. Єврейські громадські організації повернулися до свого народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні. Вони розмістилися на першому поверсі, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури.
Медичний університет
Ліворуч від театру вздовж всієї площі розмістилася величава чотириповерхова споруда колишньої Торгово-ремісничої палати, в якій тепер знаходиться Медична академія. Вона постала у 1909 р., звузивши таким чином театральну площу не менш як на третину.
Обласна адміністрація(1904-1906рр.)
Будівля мед.академії(в минулому-палати) була побудована у стилі віденської сецесії, чим склала гідну компанію іншим модерним спорудам Театральної площі. Про її колишнє призначення свідчить аттик на фасаді, у центрі якого розміщені скульптури античних богів - покровителів торгівлі та ремесел Меркурія і Геї. Вони тримають у своїх руках роги достатку. На фасаді над вікнами другого поверху розташовані емалеві щити із зображенням символів ремесел.
Обласна адміністрація.Фасад
Позаду за колишньою Торгово-ремісничою палатою у прямокутнику чотирьох вулиць знаходиться монументальна кам’яниця, у якій сьогодні розмістилась обласна адміністрація.
Ця будівля була споруджена у 1904-1906 рр. як Палац юстиції: тоді тут знаходилися крайовий суд і палата адвокатів.
Палац юстиції(1904-1906рр.)
Автор проекту віденський архітектор Франц Сковрон у загальному образі споруди стилізував ренесансний флорентійський палац XV ст., але переосмислений у дусі модерну. В облицюванні зовнішніх стін будівлі використана червона та зелена глазурована цегла, фасад прикрашають різнокольорові майолікові вставки з квітами і написами латинню «lex» - закон. Обласну адміністрацію охороняють два величних леви, що сидять по боках головного входу в будівлю. Кожен з них притримує перед собою передніми лапами картуш. Саме тому цю кам’яницю ще називають «будинком із левами».
Чернівецька обласна адміністрація(1904-1906рр.)
Одним із найстаріших майданів середмістя, який розквіт за австрійської доби, є площа Філармонії. Історія цього майдану сягає кінця XVIII ст., коли тут розташовувався ринок, де торгували переважно мукою. Звідси і перша його назва - Мучний, чи, по-нім.- Мельпляц. Окрім торжища тоді тут знаходилися військові склади та крайова в’язниця, які знесли в середині XIX ст., а на їх місці збудували житлові двоповерхові кам’яниці.
Площа Філармонії.Майданчик з музичним фонтаном в центрі
Площа стала набувати пристойного вигляду і її вподобали чернівецькі меломани, які плекали мрію про власне концертне приміщення. У 1880 р., після зведення тут будинку Музичного товариства, площу перейменували на честь кронпринца Рудольфа - Рудольфспляц. До слова, сам кронпринц провідав Чернівці дещо згодом, у липні 1887 р.
Площа.Праворуч-будівля концертної зали обласної філармонії
Головною спорудою архітектурного ансамблю майдану, яка визначила сучасну назву площі, є колишня будівля Музичного товариства - сьогоднішня обласна філармонія. У 1873 р. Чернівецький магістрат ухвалив виділити Музичному товариству під будівництво земельну ділянку в східній частині тодішнього Мучного майдану. Тут 29 травня 1876 р. було урочисто закладено наріжний камінь у фундамент майбутньої споруди, а у листопаді 1877 р. на сьогоднішній площі Філармонії урочисто відкрили будинок Музичного товариства.
Готель "Брістоль"
Протягом 1905-1906 рр. на південному боці площі коштом місцевих міщан Йозефа Ландау та Макса Майснера постав у стилі віденської сецесії розкішний чотириповерховий будинок із кутовою вежею-еркером - готель «Брістоль», що став архітектурною домінантою площі й усього прилеглого кварталу.
Міські легенди подейкують, що в його номерах приймали своїх гостей найдорожчі чернівецькі повії. У цоколі готелю розташовувався ресторан. Від тих часів зберігся розкішний сецесійний напис «Hotel Bristol» угорі на фасаді та дах під червоною черепицею. Сьогодні тут знаходиться гуртожиток Чернівецького медінституту,
Концертний зал Чернівецької філармонії
Свого сучасного вигляду площа Філармонії набула в результаті реконструкції 2004-2005 рр. Після знесення Критого ринку, що з’явився на майдані у 1930-х рр., на його місці амфітеатром облаштували просторий майданчик з музичним фонтаном посередині, який підсвічується увечері. Біля колишнього готелю «Брістоль» розбили скверик зі стильною металевою колонкою для води австрійського часу.
Інфо-джерело http://www.trip.cv.ua/ .
Загальна жіноча школа(1908р.) / школа №5
Грибочки на території школи
Слон
І на завершення цієї частини -декілька фото інтерєру кавярні-музею "Grand cafe czernowitz" яка знаходиться на розі вулиць О. Кобилянської та Кафедральної.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр
Експонати для кав’ярні-музею збирали два роки й у Чернівцях, і в Європі. Так само два роки реконструювали приміщення.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр-2
Серед старих документів є ліцензія на роботу майстра в Чернівцях, свідоцтво про одруження, австрійські та румунські паспорти, пенсійне посвідчення, старі гроші, які використовували у Чернівцях. Є 50 хелерів, одна крона - це суто чернівецькі гроші і вони досить рідкісні.
"Grand cafe czernowitz".Інтерєр-3
Прикраса залу кав’ярні - вітраж на всю стіну. Із різнокольорового скла склали Австрію та Буковину.
Одна з кімнат
Патефон