Щоб поїсти французьких сирів, не треба їхати у Францію.
Прокинулися рано-вранці, сіли на вєли, доїхали до приміського залізничного вокзалу, закинули вєлікі в електричку Львів-Мостиська (8.45 відправлення), за півтори години були у Судовій Вишні - дощ не стихав, закуталися в дощовики і 7 км вперед до с. Дмитровичі (перший поворот направо при в"їзді у село).
5 років тому бельгієць Бернар Віллем на місці розваленої ферми почав будувати свою - козячу. Зараз розрослася до кількох довгих будівель для тварин + пасовисько (справа). У близькому майбутньому планують там же ресторан. Сайт господарства:
http://www.chevrette.com.ua Екскурсію проводить сам власник (ламана українська, трохи англійська - "a lot of болото"), спочатку показує тварин (біля 800 кіз, 2 осли ("just for fun, ослиця - то моя секретарка, тільки каву не вміє варити"). Потім - щедра дегустація, жіночка-виробник розповідала про кожен вид сиру.
І заключна частина - демонстрація виробництва. Складники сиру - молоко, людські руки і різна відповідна кожному виду температура, - такий собі хендмейд без автоматизованих процесів чи "хімікатів". Коротко кажучи - раджу дуже і дуже.