Зовсім незапланованою були відвідини одного з найпатріотичніших обласних центрів України-Івано-Франківська.Не маючи абсолютно часу на прогулянку містом("залетів" сюди суто по справах),все ж таки задумався-а хто знає коли наступний раз мене сюди занесе?І таки виділив якусь годинку для мега-швидкісного огляду).
Іва́но-Франкі́вськ (1662-1772рр.,1918-1932рр.-Станиіславів;1772-1918рр.,1939-1962рр.- Станіслав) - обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття, одне з найбільших міст Галичини.
Храм Св.Дмитра(1904р.)
Першим обєктом який потрапив у мій обєктив став деревяний храм,хрещатий у плані який належить греко-католицькій бригаді громаді-церква Св.Дмитра(1904р.).Будівля вціліла після пожежі під час першої світової війни, коли практично всі будівлі тодішнього села Пасічна згоріли. Була зачинена після другої світової війни. Є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Храм Св.Дмитра(1904р.).Профіль
Після цього(ну,звичайно,через певний часовий проміжкок) мене закинуло поближче до центру міста.Ну і як тут втримаєшся щоб не пробігтись по місцевих памятках?
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії
Фарний костел(як твердять інфоджерела) являється найстарішим храмом у місті.На його місці спочатку був зведений дерев'яний римо-католицький парафіяльний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і святих Андрія і Станіслава.
Дзвіниця
Будівництво мурованого костелу під керівництвом французьких архітекторів Корассіні та Беное тривало з 1672 по 1703 рр.
Комплекс
Храм виконаний у формі тринефної базиліки з трансептом у стилі бароко з елементами ренесансу. Фасад був прикрашений дорійськими і коринфськими колонами, увінчаний трьома вежами. Головний вівтар і два бічні св. Йосипа і св. Вінцента були різьблені з мармуру. В останньому зберігались реліквії цього святого, які Станіслав Потоцький у 1680р. отримав у Римі від Папи Інокентія XI. На бічних внутрішніх стінах знаходився герб Потоцьких.
Фара.Тил
В 1751 р. в костелі похоронили Йосипа Потоцького (молодшого сина засновника міста- А.Потоцького), який керував містом після смерті батька. Так, колегіата стала й сімейною усипальницею Потоцьких.
Костел Пресвятої Діви Марії.Профіль
У 1882 р. згорів дах костелу та головна вежа. У 1892 році відбувся капітальний ремонт храму і усе було відреставровано.
З тих часів при костелі працювала музична школа, де вчили церковному співу. А потім тут був геологічний музей...
Над входом..
Сьогодні у костелі Пресвятої Діви Марії знаходиться Івано-Франківський обласний художній музей.
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії з дзвіницею
Костел-музей знаходиться на площі А.Шептицького і явно являється її головною окрасою.Та й крім храму на площі є досить багато цікавих та симпатичних елементів.Чого варте лише оригінальне сонце-сонях,чи імпровізована тріумфальна арка чи дім з балконами чи...та дивимось краще фото!)
"Пасхальне сонечко"
Велику кількість оригінальних кованих фігур у місті пояснити дуже легко-кожного року(з 2005р.,якщо не помиляюсь) тут проходить Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів».Ну і звичайно ж майстри залишають після фесту Франеку якийсь презент(кований,логічно!).От так і назбиралось.
Симпатичний будинок з балкончиками
Сонячна погода надає особливої привабливості кожній побаченій деталі та брак часу заставляє "поглинати" зорову інформацію якомога швидше.
Площа А.Шептицького
"Тріумфальна арка"-подарунок до 350-ти ліття міста
Пришвидшивши темп направляюсь в сторону наступної цікавинки-кафедрального собору Святого Воскресіння,який є головним (катедральним) собором Івано-Франківської єпархії УГКЦ.
Погляд повз "сонечко"
На початку XVIII століття у Станіславові з'явилися отці-єзуїти. У 1720 р. розпочалось будівництво єзуїтського костелу. Звели святиню у 1729 р.Однак, внаслідок неглибокого фундаменту, у мурах споруди з'явились тріщини, тому у 1752 р. його змушені були розібрати.
По дорозі ловлю в обєктив міську баню,за деякими даними-найстарішу у місті.
Баня-старожил
Вже наступного року(1753р.) єзуїти приступили до будівництва нового костелу за проектом Потоцького та Дальке у стилі австро-баварського бароко з елементами класицизму. Шатроподібні завершення двох веж запозичені з гуцульської дерев'яної архітектури.Будівництво тривало 10 років..Та вже у 1764р.під час облоги міста російською армією була знищена вежа храму.
Собор Святого Воскресіння/Єзуїтський костел
Австрійська влада у 1773 році скасувала орден єзуїтів і костел закрила. Поступово споруда занепала.
Храм.Профіль
В 1849р.храм віддали під греко-католицьку парафіяльну церкву і храм став Свято-Воскресенським кафедральним собором.Свого часу споруда реставрувалась у 1835,1885,1995 та 2003рр.
Інтерєр
Крім сакральних споруд у місті є також цікава "цивільна" забудова.Не знаю що і чи взагалі було там щось раніше,але окремі споруди досить таки симпатичні.
"На розі"
"На продаж"...
Ресторан "Фран.Ко"
Медичний університет.1894
Кидаючись від будинку до будинку,з однієї сторони вулиці на іншу намагаюсь оглянути "все і побільше".
Площа Івано-Франківська біля 84 км2.Розумію що всього не обійду)).
Фото
Івано-Франківськ (Станіславів) зародився як місто-фортеця спорудили в 1661-1662 за 5 місяців за проектом Франсуа Корассіні з Авіньйону у формі шестикутника з додатковими бастеями, редутами і фортом, що оточував власне замок Потоцьких. На вістрях шестикутника розташовувались бастіони - зовнішні додаткові п'ятикутні укріплення, що дозволяли здійснювати флангуючий мушкетний обстріл вздовж стін. Поперечний розріз стін складав земляний вал завширки 20-30 м. зміцненний ззовні дубовими колодами.
"Вагон"
14 серпня 1663 році польський король Ян Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом «пилявою» (знаком Потоцьких) у створі воріт.
Все ті ж "Канцтовари")
Скляний гігант
Виходимо на площу Ринок де стоїть четверта Франківська ратуша.Коротко про попередників:перша була камяно-деревяна кругла вежа у ренесансному стилі,простояла декілька років-від 1672 до 1677рр.;друга протрималась довгенько-з 1695 по 1868рр.Камяну споруду на залізній основі зруйнувала пожежа...Жуть.
Сучасна ратуша у Франківську
Третю будівлю ратуші споруджували на основі кістяка другої.Простояла вона до 1915р.(з 1871р.).А там-війна,руйнування,потрібна була нова споруда.Архітектором був інженер Станіслав Треля.Завершити будівництво передбачали у 1932 р. Але через брак коштів споруду звели на три роки пізніше, а внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до 1939 року.
Ратуша.На передньому плані фонтан-яйце
Нинішня ратуша зведена у стилі функціоналізм та являє собою хрест, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. На рівні четвертого поверху по кутах встановили бронзових орлів, які символізували могутність польської держави. Загальна висота споруди становить 49,5 м, що дозволило їй тоді бути найвищою в місті.
Композиція
У 1957 році провели ремонт, під час якого фігури польських орлів замінили на скульптурну абстракцію. 26 квітня 1959 тут відкрився Івано-Франківський краєзнавчий музей. До нового 2007 року на ратуші встановлено 4 нових годинники з автоматичним механізмом та електронними курантами, що виконують 12 українських мелодій.
Вірменський костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії
Ще одним цікавим обєктом Івано-Франківська являється Вірменська церква або так звана "голуба церква" (назва від коліру споруди а не від чогось іншого).
Покровський кафедральний собор(УАПЦ)
Вірменська апостольська церква є однією з найстаріших у Європі. Це особлива релігійна гілка, яка не відноситься ані до православ’я, ані до католицизму. В середині XVII століття Львівський вірменський архієпископ прийняв унію з Римом. На підставі цього деякі історики всі вірменські споруди західної України називають костелами.От так.
Церква-костел
Власник міста Йосип Потоцький 28 травня 1743 року урочисто заклав наріжний камінь майбутнього кам'яного вірменського костелу із різьбленим надписом: «Троєкратно Благословенній Найсвятішій Богородиці камінь, місто й душу разом під дівичі ступні».Проте грошей не вистачало і стіни почали зводити лише за п'ять років.А закінчили лише у 1763р.
Тил "голубої"
У 1868р.Вірменський костел згорів.а далі-реставрація,яку у 1870 р. було завершено, але споруда при цьому дещо змінила свій зовнішній вигляд. Дві бокові вежі стали значно нижчими, пропала сигнатурка, змінилася форма куполів - шоломи барочного силуету були замінені дзвіноподібними куполами; іншим за конфігурацією став також фронтон, зникла невелика башта, що вінчали дах.
Синагога
У 1990 р. приміщення передали Російській Православній церкві, та вже 1990 р. її настоятель перейшов до УАПЦ. Тоді ж церква отримала офіційну назву Покровського собору УАПЦ.
А ще в Франківську є синагога,а точніше-темпель,-реформістська синагога.
Темпель
Ідея зведення темпля у Станіславові виникла 1887 року серед членів «Спілки прогресу». Незабаром Олександр Віттель та Еліас Фішер, разом з іншими членами спілки, організовують комітет з будівництва синагоги прогресистів. Будова продовжувалась протягом 1895-99рр.
Профіль
Будівля зазнавала пошкоджень під час Першої та Другої Світових.У 1990-ті роки частину приміщень синагоги було передано місцевій юдейській общині. Частину приміщень займає меблевий магазин.
Будівля виконана в мавританському стилі з елементами неоренесансу.
Залізничний вокзал(1866р)
А провожає мене звичайно ж вокзал.Не залізничний,-автовокзал,та будівля залізничного зовсім поряд і вона набагато цікавіша.
Залізничний вокзал ввійшов в історію електрифікації міста, як перша споруда, котра була освітлена електричними лампами.
Вокзал побудований з цегли, в стилі неоренесанс. В плані має форму яка наближається до сильно витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол, який видніється з різних точок міста...
Таким от було знайомство з Івано-Франківськом.