Я фахово не є лінґвістом, і на таке звання ніколи не претендував. Так само як ніколи не казав, що українською мовою має бути 'еврей', а не 'жид'. Якщо Вас цікавить моя думка, то її висловлю. Про Галичину навіть говорити не буду - там історично вживали жид, жидівська культура як 100 відсотково нейтральний термін, на зразок того, як це роблять в сусідніх слов'янських мовах. На наддніпрянщину 'єврей' прийшло з Російської Імперії, коли хасиди апелювали до імпериатриці про вжиток у стосунку до себе саме цього терміну, аби їх не плутали з іншими юдеями. Позатим, якщо на відміну від заходу України в центрі і на сході слово 'жид' в силу історичних обставин несе неґативне навантаження, насамперед для людей цього етносу, то ким є я, щоб вказувати їм як себе називати? Вихід простий; буду казати нейтральне 'жид' на заході, і 'єврей' на сході. Ба, навіть маю мовний прецедент, коли називаю своїх чорношкірих друзів на півночі країни нейтральним словом 'black', але на півдні вживаю офіційне політично коректне 'african american'.
Бо по-перше Катерина мала дуже мало до того, як поляки називають що польською мовою, а по-друге стрефа осідлості, і все, що з нею пов'язане в Російській імперії не розповсюджувалося на Королівство Польське. І на останок, все це можна звести до питання мови: жиди Європи (як ортодоксальні, так пізніше і реформовані) говорили на їдіш, 'нововідокремлені' ж від жидівства хасиди на гебрайській - мові Талмуда і сучасного Ізраїля
На додаток, 'позаросійські' євреї не мали і не мають ніяких заперечень щодо слова 'жид', бо то є похідне від того, як вони себе ідентифікують в європейських мовах. Як пам'ятаєте, для імператриці української мови не існувало, а було 'наречие', через що високоімперське нововведення і закралося до мови наддніпрянців. Погодьтеся, що Галицьке 'жидівка' і великоукраїнське 'жидовка' мають абсольтно різне симантичне забарвлення, якщо і різняться лише одною буквою
Та позаросійські “евреи-їфрєї” - себе саме називають “жидами”: Ви знаєте як себе жиди називають саме в Ізраїлі? Бачу Ви - волієте жидів називати російською.
В Ізраїлі вони себе називають יְהוּדִים - 'йехудим', якщо транслітерувати. Я волію називати їх так, як вони собі того зичуть.До російськомовних кажу 'єврей', до україномовних - 'жид', до польськомовних - 'Żyd', до англомовних - 'Jew'. Ви ж заперечуватимите 'хохлу' замість 'українця' так само як росіяни 'москалеві' - навіть якщо обидва слова є загальновживаними як в українській так і в російській мовах.
Розпочну з того, що я ніколи не заперечував слову 'жид' на існування в українській мові, про що однозначно написав у своїх попередніх постах. То так, як кажуть, just for the record.
Різниця думок стосовно даного питання полягає в тому, що ми з Вами є адептами двох різних світоглядів. Мій ставить ego, як первістну і найвищу вартість, а Ваш є тим, де оте ego нівелюється через nos і таврується 'нарцисизмом'.
Своє ім'я українською мовою пишу Домінік. Я живу в англомовному середовищі, де латинкою пишу його саме так, як то було записано в сертифікаті мого хрещення - Dominik. Якби тут зкорелювали Ваші логічні речення та умовиводи, то хтось мав би мене посадити на стілець, пояснити хто є кому хто, щоб вказувати кому як що писати їх мовою, і 'переконливо наполягли' б на майбутнє писати його як Dominick, як то історично склалося в англійській мові і як того вимагає чинний правопис. Але такого нікому й на думку не спадало - за тотожністю вимови і з застереженням найприскіпливіших вимог англійського правопису я пишу його так, як то роблять
( ... )
P.S. Чи можу поцікавитися чим Ви керуєтеся, коли транслітеруєте יְהוּדִים як 'єгуді', а не 'йехудим' - виключно тим, що Вам так подобається? Або може будете пояснювати з перспективи української пам‘яті та української історичної лінгвістики носіям гебрайської мови як їм правильно казати 'יְהוּדִים' по-українськи? 'Ми наш, ми новий мір построім' вже було, - всі знають що з того вийшло...
The Jews (Hebrew: יְהוּדִים ISO 259-3 Yehudim Israeli pronunciation [jehuˈdim]);
Знову забули про російсько-суржик (звідки теє взято) - просто неправильна копія з російської (Ви ще й досі не маєте модуля застереження проти суржика - аж після стількох балаканин - трудно вчитеся!).
Та про який російсько-суржик Ви говорите - пішов через дорогу запитати в сусіда, що відслужив 4 роки в ізраїльському війську, котрий розмовляє викючно англійською та Hebrew, i чути не чув про російсько-суржик: 'йехуді(и)м'. Для особливо недовірливих пропоную запис вимови того слова ізраелітом - природним носієм мови http://www.forvo.com/word/yehudim/ - де Ви там чуєте Ваше 'єгуді'?
Ви навіть не розумієте категорію граматичного часу - однини та множини. Крім того нафантазували дурниць (корелюючи слова, які я ніде не корелював: יְהוּדִים як 'єгуді') - бо не вмієте навіть читати, що я написав.
Повторімо Вам, що я написав:
1) The Jews /=МНОЖИНА/(Hebrew: יְהוּדִים /МНОЖИНА/ ISO 259-3 Yehudim Israeli pronunciation /=ВИМОВА/ [jehuˈdim] = ЄГУДІМ/);
2) ОДНИНА: "що ізраїльське (“єгуді“), та німецьке (“юде“), та слов’янське-українське (“жид” = ОДНИНА) - є одне і те саме слово"
Отже: “єгудім” (множина) не є “єгуді” (однина). І звук “г” не є кацапське “х”, пане суржикожертво: pronunciation /=ВИМОВА/ [jehuˈdim] = ЄГУДІМ!!
Хвалитеся - що розумієте польську - ану може нарозумитесь:
МОЖИНА: Żydzi (dosł. „chwalcy /Jahwe/” lub „czciciele /Jahwe/” z hebr. Jehudim, יהודים
ОДНИНА: The Hebrew word for Jew, יְהוּדִי ISO 259-3 Yhudi, is pronounced [jehuˈdi], with the stress on the final syllable, in Israeli Hebrew, in its basic form
He (ה, ه) - piąta litera alfabetów semickich, m.in. fenickiego, aramejskiego, syryjskiego (heh), arabskiego (hāʾ), hebrajskiego (hej). W hebrajskim ma wartości numeryczną 5. Jako spółgłoska litera odpowiada słabemu dźwiękowi [h]. Pisana na końcu wyrazu najczęściej oznacza końcowe [a] lub [e] (jak np. w wyrazie דירה (trb. dira - mieszkanie). W wymowie jest niema lub wymawiana słabo, podobnie do angielskiego [h] w wyrazie have. W transkrypcji hebrajskiego literą "h" oznacza się słaby dźwięk ה, a dwuznakiem "ch" lub "kh" mocne, gardłowe כ lub ח.
Jod lub jud (י) - dziesiąta litera alfabetu hebrajskiego o wartości numerycznej 10. Odpowiada dźwiękom [j] (jak np. ילד trb. jeled - dziecko) lub [i] (jak np. מילון trb. milon - słownik).
То про яку вимову ходить - українською мовою, чи językiem polskim?
До чого суперечки про вимову - я подав Вам запис слова носієм мови - де Ви там чуєте 'г'.
На останок, як мої вуха можуть бути російськомовними (навіть, якби вуха мали якість мовності), якщо я потрафлю без проблем розуміти і читати російською мовою, але не говорити?,
“Пірчина, пірина” - є синґулятивом: лиш одне однісіньке пірце, пір'ячко, перо.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Та позаросійські “евреи-їфрєї” - себе саме називають “жидами”: Ви знаєте як себе жиди називають саме в Ізраїлі? Бачу Ви - волієте жидів називати російською.
Reply
Reply
Reply
Reply
Різниця думок стосовно даного питання полягає в тому, що ми з Вами є адептами двох різних світоглядів. Мій ставить ego, як первістну і найвищу вартість, а Ваш є тим, де оте ego нівелюється через nos і таврується 'нарцисизмом'.
Своє ім'я українською мовою пишу Домінік. Я живу в англомовному середовищі, де латинкою пишу його саме так, як то було записано в сертифікаті мого хрещення - Dominik. Якби тут зкорелювали Ваші логічні речення та умовиводи, то хтось мав би мене посадити на стілець, пояснити хто є кому хто, щоб вказувати кому як що писати їх мовою, і 'переконливо наполягли' б на майбутнє писати його як Dominick, як то історично склалося в англійській мові і як того вимагає чинний правопис. Але такого нікому й на думку не спадало - за тотожністю вимови і з застереженням найприскіпливіших вимог англійського правопису я пишу його так, як то роблять ( ... )
Reply
Reply
Знову забули про російсько-суржик (звідки теє взято) - просто неправильна копія з російської (Ви ще й досі не маєте модуля застереження проти суржика - аж після стількох балаканин - трудно вчитеся!).
Reply
Reply
Повторімо Вам, що я написав:
1) The Jews /=МНОЖИНА/(Hebrew: יְהוּדִים /МНОЖИНА/ ISO 259-3 Yehudim Israeli pronunciation /=ВИМОВА/ [jehuˈdim] = ЄГУДІМ/);
2) ОДНИНА: "що ізраїльське (“єгуді“), та німецьке (“юде“), та слов’янське-українське (“жид” = ОДНИНА) - є одне і те саме слово"
Отже: “єгудім” (множина) не є “єгуді” (однина). І звук “г” не є кацапське “х”, пане суржикожертво: pronunciation /=ВИМОВА/ [jehuˈdim] = ЄГУДІМ!!
Хвалитеся - що розумієте польську - ану може нарозумитесь:
МОЖИНА:
Żydzi (dosł. „chwalcy /Jahwe/” lub „czciciele /Jahwe/” z hebr. Jehudim, יהודים
ОДНИНА:
The Hebrew word for Jew, יְהוּדִי ISO 259-3 Yhudi, is pronounced [jehuˈdi], with the stress on the final syllable, in Israeli Hebrew, in its basic form
Reply
He (ה, ه) - piąta litera alfabetów semickich, m.in. fenickiego, aramejskiego, syryjskiego (heh), arabskiego (hāʾ), hebrajskiego (hej).
W hebrajskim ma wartości numeryczną 5. Jako spółgłoska litera odpowiada słabemu dźwiękowi [h]. Pisana na końcu wyrazu najczęściej oznacza końcowe [a] lub [e] (jak np. w wyrazie דירה (trb. dira - mieszkanie). W wymowie jest niema lub wymawiana słabo, podobnie do angielskiego [h] w wyrazie have. W transkrypcji hebrajskiego literą "h" oznacza się słaby dźwięk ה, a dwuznakiem "ch" lub "kh" mocne, gardłowe כ lub ח.
Jod lub jud (י) - dziesiąta litera alfabetu hebrajskiego o wartości numerycznej 10. Odpowiada dźwiękom [j] (jak np. ילד trb. jeled - dziecko) lub [i] (jak np. מילון trb. milon - słownik).
Reply
До чого суперечки про вимову - я подав Вам запис слова носієм мови - де Ви там чуєте 'г'.
На останок, як мої вуха можуть бути російськомовними (навіть, якби вуха мали якість мовності), якщо я потрафлю без проблем розуміти і читати російською мовою, але не говорити?,
Reply
Leave a comment