підкажіть, будь ласка, як коректно перекладати з російської фрази із часткою "ж(е)"? на парах зі стилістики нам радили її уникати, мовляв, така частка для укрмови неприродня. але правила щось знайти не можу. дякую.
тю, як це неприродня? ось вам, наприклад, БАД: Ж, же, а, бо, но
Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випадках відповідає російській частці же, як ось, приміром, у приказці: «За моє жито мене ж і бито», в інших - ні. Скажім, у фразі «Та ти ж сам бачив» частка ж більше відповідає російському слову ведь: «Да ведь ты сам видел». Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а, хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же: «Братья работали, я же сидел» - «Брати працювали, а я сидів».
Частка ж (же) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: «Я ж не хотів цього»; «Я ж не думав, що так воно обернеться», - хоч ліпше «Та я не хотів…»; «Та я не думав…».
Інколи російській частці же відповідає українське бо: «Та йди-бо сюди!»; «Та годі-бо тобі!», - або частка но: «Сядь-но та розкажи».
А, зрозуміла. гг Ну, власне, те, про що я тобі написала щойно) Частка "же" неприродня у фразах типу "Залишився там же", які мають бути "Залишився там само".
еее.... якийсь дивний варіант перекладу. Я 100% написала б "Я ж казав", якщо це докір, мовляв, слухати треба було. "Адже я казав" - та я ніколи не чула, щоб хоч хтось так висловлювався. У мене таке враження, що у нас зараз культивують штучне викорінення взагалі хоч чогось схожого на російську, слів, оборотів, тощо але "що занадто, то не здраво".
"Хороша" порада. Це "адже" переважно таке штучне. Я майже впевнена, що навіть ті, хто його радить, самі так не говорять, якщо й говорять українською. Але чомусь такі "мудрі" поради запам"ятовуються добре. Потім сидиш і правиш на щось людське.
Comments 12
ось вам, наприклад, БАД:
Ж, же, а, бо, но
Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випадках відповідає російській частці же, як ось, приміром, у приказці: «За моє жито мене ж і бито», в інших - ні. Скажім, у фразі «Та ти ж сам бачив» частка ж більше відповідає російському слову ведь: «Да ведь ты сам видел». Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а, хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же: «Братья работали, я же сидел» - «Брати працювали, а я сидів».
Частка ж (же) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: «Я ж не хотів цього»; «Я ж не думав, що так воно обернеться», - хоч ліпше «Та я не хотів…»; «Та я не думав…».
Інколи російській частці же відповідає українське бо: «Та йди-бо сюди!»; «Та годі-бо тобі!», - або частка но: «Сядь-но та розкажи».
Reply
Reply
Ну, власне, те, про що я тобі написала щойно)
Частка "же" неприродня у фразах типу "Залишився там же", які мають бути "Залишився там само".
Reply
Reply
Reply
нам завжди "радили" перекладати "я же говорил" як "адже я казав", якось так.
Reply
Reply
Але чомусь такі "мудрі" поради запам"ятовуються добре. Потім сидиш і правиш на щось людське.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment