Nov 02, 2006 13:13
В “Енеїді” зустрічається у двох різних значеннях:
…
Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
…
Всiм старшинам тут без розбору,
Панам, пiдпанкам i слугам
Давали в пеклi добру хльору,
Всiм по заслузi, як котам
У коментарях до Котляревського вираз “дати хльору” пояснюється як “дати чосу, нагонку; всипати”, порівнюється з польським „chlosta” (шмагання, тілесна кара), російським “хлестать” тощо. Тут начебто все зрозуміло.
Проте однокорінне слово “хльорка” вживається Котляревським для позначення жінки легкої поведінки:
…
З остриженими головами,
З пiдрiзаними пеленами,
Стояли хльорки наголо
…
Мандрьохи, хльорки і діптянки
Що продають себе на час
Визнаю, що коли я десь у шостому класі читав “Енеїду”, то цей паралелізм між “хльорою” та “хльоркою” викликав у мене асоціації з відомим виразом “дати п…и”, де жіночий статевий орган пов’язується з побиттям :) Зараз у мене не має іншої гіпотези, крім того, що “хльорка” - це жінка, яка за розпусту була покарана тілесно. Чи є інші пояснення?
Етимологія,
Значення