Галицько-буковинський хронограф ІV

Mar 24, 2016 15:59


П. О. Максимов
Про докириличне слов’янське письмо
I Питанню, зазначеному у заголовку, присвячено чимало  наукових праць. Проте новi текстологiчнi та лiнгвiстичнi спостереження дозволили дещо по-новому прочитати й осмислити основнi  джерела вiдомостей про дохристиянське письмо у слов’ян. Зокрема, йдеться  про способи транскрипцiї iншомовних слiв у старослов’янських текстах.
Щодо виникнення старослов’янського письма найбiльш усталеною є думка, згiдно якої «у слов’ян докирило-мефодiївської доби iснували рiзнi локальнi види письма у виглядi рисок i зарубок, а також невпорядкованого латинського та грецького письма. Перше  упорядковане слов’янське буквено-звукове письмо створив Костянтин, але через те, що кирило-мефодiївськi рукописи не збереглися, а Храбр згадує лише одну слов’янську азбуку, не вказуючи, яка саме мається на увазi, у славiстицi точилися дискусiї навколо питань, яка з обох старослов’янських азбук давнiша i яка створена Костянтином». 1
Наведемо уривок з вiдомого творукiнця IХ - початку Х ст. (за списком 1348 р.):






















6. Чи був глаголичний квазiалфавiт єдиним способом письма на територiї слов’янського свiту? Чи iснували й iншi системи слов’янського письма? Вiдповiдi на цi та iншi запитання можуть дати тiльки ґрунтовнi подальшi дослiдження.

Примітки 1. Станiвський М. Ф. Старослов’янська мова. - К., 1983. - С.41-42.
2. Див.: Дементьев А. А. Сборник задач и упражнений по старославянскому языку. - М., 1975. - С.19.
3. «Сказания о начале славянской письменности». (Переклад та коментар Флорi Б. Н.). - М., 1981. - С.102.
4. Вейсман А. Д. Греческо-русский словарь. - М., 1991. - С.1328. Тут i далi за текстом давньогрецькi слова подаються за цим виданням.
5. Тихомиров М. Н. Муравьев А. В. Русская палеография. - М., 1982. - С.19.
6. Тут i далi за текстом у квадратних дужках [ ] поданi слова та знаки, що введенi автором даної статтi для пояснення.
7. Станiвський М. Ф. Старослов’янська мова. - С.41.
8. Там же. - С.41.
9. Див.: «Сказание о начале славянской письменности». - С. 77-78.
10. Там же. - С.117.
11. Там же. - С.87.
12. Родник златоструйный. Памятники болгарской литературы IХ-ХVII вв. - М., 1990. - С.226.
13. Нiмчук В. В. Київскi глаголичнi листки. - К., 1983.
14. Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской (по материалам граффити ХI-ХVII вв.). - К., 1976. - С.18-19.
15. Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990. - с.217.
16. Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской (по материалам граффити ХI-ХVII вв.). - С.128, 129, 434, 435.
17. Высоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской ХI-ХIV вв. Выпуск 1. - К., 1966. - с.52.
18. Там же. - С.52
19. Там же. - С.39-41. 
20. Докладнiше див.: Пивоваров С., Чеховський І. «Знаки Рюриковичiв iз Василева» //Буковинський журнал. 1992. №1. - С.116-122.
РезюмеТекстологическими исследованиями известных исторических источников и приведёнными графическими примерами (хотя ими не исчерпывается имеющийся прадревнерусский корпус) автор даёт утвердительный ответ на вопрос, существовала ли у славян письменность ещё до Кирилла и Мефодия. Это было высокоразвитое квазиалфавитное глаголическое письмо.
Summary
By textology researches of noted historical sources supplied by graphical examples (as a part of the pre-old Russian records) the author confirms the yes-response to a question about a Slavonic alphabet in pre-Cyrill and Mephodium times. It proved to be a highly developed guazialphabetic verbal writing.



Максимов Павло Олександрович - [11.VІІІ.1946, Чернівці - 26.ІV.1997, Івано-Франківськ]. Закінчив Саратовський медичний інститут. Відомий чис­ле­нними публі­ка­ція­ми з кирило-мефо­діївсь­кої тематики, епі­гра­фі­ки, а також тексто­ло­гічними розвід­ками пам’яток галицько-буковинської літе­­ратурної школи ХІІ-ХІІІ ст.  Служив військовим лікарем. Два роки був начальником інфекційного відділення Кабульського шпиталю (Афганістан). У 1986-1992 роках працював начальником медичної служби аварійно-рятувального загону Чорнобильської АЕС.

Вперше надруковано в часописі "Галицько-буковинський  хронограф. Гуманітарний альманах", Івано-Франківськ-Чернівці, №3, 1998 рік.

Галицько-буковинський хронограф, Павло Максимов, україна

Previous post Next post
Up