З багатьох поглядів УРСР перебуває в значно гіршому становищі, ніж навіть інші неросійські республіки. Як бачимо, Україна за виданням техніко-інформаційних матеріалів рідною мовою стоїть на останньому місці. В перерахунку на душу населення відставання її ще більш разюче. У Литовській РСР, населення якої менше в десять з чимось разів, цих матеріалів видається в десять з чимось разів більше, тобто на душу населення в сто з чимось разів більше:
"Вопросы организации и методики научно-технической информации и пропаганды" по материалам Семинара работников научно-технической информации и пропаганды; Москва, 16 мая - 11 июня 1960 г.", Москва. 1960. с. 7.
А ось дані про підручники по СРСР. Для початкових та середніх шкіл 1960 року було видано 229,9 млн. примірників, з них мовами неросійських народів - 65,9 млн. прим., або 28,7 %, в той час як питома вага неросійських народів у всьому населенні СРСР тепер - 45,4 %. Вже бачимо серйозний дисбаланс і недостачу підручників рідними мовами. А у вищій школі вже тотальна русифікація:
Джерело. «Інтернаціоналізм чи русифікація», 1965 р., Іван Дзюба. Звернення до партійного керівництва УРСР та СРСР.
Попередня стаття. ---
Продовження.