Доки я візьмуся за планованого єресіарха з 19-го століття, то викладу, либонь, кілька уривків зі спогадів мешканця наступного століття (хоч народився він таки в 19-у і вважав себе його людиною, закинутою з примхи долі в залізний наступний вік). Мається на увазі Ілля Еренбург, зізнаюся, що жодного художнього твору, ним написаного, не читала, бачила
(
Read more... )
Comments 35
Reply
Reply
офф. А сайт скоро запрацюэ?
Reply
А це справжнє низькопоклонництво. І боротьба з ним не має нічого спільного з перейменовуванням сиру камамбер у закусочний - Еренбург і таке бачив.
Reply
Тодi ж взагалi шизухи було багато. Тодi, наскiльки пам'ятаю, IЛьэнков (хтось з майбутнiх працiвникiв IМРД --точно) мав неприэмностi за те, що повiсив портрети двох космополiтIв -- Спiнози i ... рам-пам-пам... МАРКСА. I це при тому, що Маркса офiцiйно не "розвiнчали".
Reply
Reply
З повагою
Reply
Reply
Reply
Reply
вони короткі, легко читаються, і більше общечеловєчеські ніж советские.
хоча можу помилятися - я їх читала, коли радянським ще дихалося та жилося. і я була тоді цалком радянсько-ымперськи настроєною юною піонеркою :)).
"Хулио Хуренито" і "Гибель Европы" то вже вимагає посидючості. Але, "вкуривши", не "зацінити" неможливо. І як завжди неймовірно - та як же його за такеє ні не посадили ні навіть не вибештали??
Reply
Поэтому он перенес свои надежды на большевиков к концу 20 года. Но, как упоминалось выше, они его почти сразу подвели - ввели НЭП. Оказалось, что они тоже никакой Всеобщей Высокой Жертвенности во имя Небывалого не утвердили ( ... )
Reply
Reply
Leave a comment