Моя мама входить в топ 3 найдобріших людей світу. Але останнім часом вона здається серйозно вирішила вибороти першість ( Read more... )

Я колись вже писала тут про мою Агні і про те, як сумняво розішлись наші з нею дороги. Але от з тиждень тому Агні приїхала в Київ зі своїм маленьким сином. Малому вже цілих 9 місяців, а я ніяк не можу повірити, що в неї є дитина. Це просто не вкладається у мене в голові. Я не бачила її вагітною і не розділила радості чекання, я навіть не привітала ( Read more... )

В понеділок ми прилетіли з Угорщини. Останні два дні там ми провели на фестивалі вина в Зегеті, це таке маленьке містечко кілометрах мабуть в 200ах від Будапешту і тоам було спокійно і чудово, ага, просто чудово. А до того ще на два дні ми їздили в Австрію, у Відень, де нам навіть довелося заночувати на вокзалі і в метро, бо ми провтикали останній ( Read more... )

Все життя в мені якось досить природньо уживались соціофоб і філантроп, а головне ці двоє в мені якось майже безпомилково вибирали кого любити а кого ні. Люди дуже рідко переходили з однієї категорії в іншу. Хоча всяке бувало, чо уж ( Read more... )

Це все робота. Тобто навіть не так. Це все робота, яку я люблю. От понесло мене на Гогольфест. По роботі, хоча не по роботі думаю теж би понесло. А тут ще й вдалось домовитись про інтерв'ю з американською піаністкою? Маргарет Ленг Тан. Піаністка і справді під питанням, але геніальна це точно. Вся справа в тому, що вона та сама легендарна ( Read more... )

Я думаю всі вихідні повинні бути такими. Багато класної музики, друзі, млинці, таксі і портвейн. Але про це потім.А зараз про фанатизм.

Я ніколи не вміла ні від чого фанатіти. Мене завжди майже рівною мірою дратували фанатики і фанати. Фанатизм завжди видавався мені якоюсь загрозою свободі, тому ніколи не викликав у мене приязні.

Навіть не дивлячись ( Read more... )

І отже 8ме травня. До захисту все ще не дописаного диплому лишилось всього нічого. А мені хочеться говорити про щастя. Але хто ж це говорить про щастя? Таке враження, що коли говориш про щастя навіть найближчим друзям вони в ньому намагаються вишукати (обов'язково!) хоч чайну ложечку дьогтю. Ну бо це ж життя, воно не повинно бути щасливим. ( Read more... )

Все почалось з польоту. Або ні, навіть з передчуття польоту ( Read more... )

Прочитала сьогодні в когось на фейсбуці: Жизнь идет правильно если продолжать интерестно ( Read more... )

Зачаруватися можна, як виявилось, без жодного стороннього впливу і дуже навіть міцно. Саме так я зачарувалась в Київ ПостІ. Прийшла я туди інтерном, 2 березня цього 2011 року. Жодної лірики. Я не отримала відповідей навіть на стандартні питання: Скільки я тут пробуду? для чого? і чим власне це має закінчитись? Одразу перейшли до суті. Мені ін бріф ( Read more... )