Музична лихоманка

[tilky_iskra]

Це все робота. Тобто навіть не так. Це все робота, яку я люблю. От понесло мене на Гогольфест. По роботі, хоча не по роботі думаю теж би понесло. А тут ще й вдалось домовитись про інтерв'ю з американською піаністкою? Маргарет Ленг Тан. Піаністка і справді під питанням, але геніальна це точно. Вся справа в тому, що вона та сама легендарна послідовниця Джона Кейджа, того самого який грав на струнах фортепіано і вставляв в нього всіялякі штуки, гвіздки, ложки, резинки... Він же ввжав музикою і шуми радіо і ще різні дивні штуки, а вона от грає на дитячому піаніно. Я на концерт не втрапила і на іньерв'ю прийшла як дурник,зате потім подивилась фільм про неї, послухала її музику і.....

Click to view

почалась музична лихоманка. Ваша покірна слуга (без слуху і голосу) вирішила раптом грати на фортепіано. Не дитячому, без ложок і гвіздків. На звичайному фортепіано. Моцарта. А так як до Моцарта ще далеко, то для початку я списалась з колишньою однокласницею - нині оперною співачкою і студенткою Глієра  і попрохала знайти мені вчитела. Отак. Далеко зайшла. І мені так смачно ітепло думати про ці свої майбутні уроки музики, що я вже тепер відчуваю приємну прохолоду фортепіанних клавіш під своїми пальцями. І мене навіть не лякає, що доведеться вивчити нонтну грамоту...



Та й взагалі мене схоже охопила якась жага до навчання. Як собака Павлова. Осінь - пора вчитись. Несказанно радує тільки, що тепер я сама може скаладти собі програми. Переваги дорослості.

Ще й купила якісь фотокурси на покупоні. І подругу загітувала, в фотографуванні теж страшенно хочеться вдосконалюватись. І французьку вчити хочеться, але тут мабуть доведеться займатись самоосвітою, бо на все просто грошей не вистачить))

А на дворі злива. І вдома нема мого хлопчика і мені було б страшенно холодно, якби попереду я не відчувла музику...

От вам і осінь.