Неаполь (Napoli). Частина 2. Національний Археологічний музей
Без перебільшення Національний Археологічний музей Неаполя (італ. Museo archeologico nazionale) - один з найкращих археологічніх музеїв Італії й цілого світу. Це точно те місце, яке пересічний турист MUST SEE! Навіть якщо ви не не великий любитель відвідування музеїв. Особливо, якщо ви плануєте відвідати руїни в Помпеях та Геркуланумі, адже основу колекції музею складають античні статуї, фрески, мозаїки й інші предмети мистецтва з зазначених міст.
Будівля музею була споруджена на початку XVII ст. Спочатку у ній розташовувався неаполітанський університет, а в кінці XVIII ст. споруда була переобладнана під музей.
Всередині відвідувачів зустрічають мармурові фризи з зображеннями воїнів і усіляких регалій.
Атена (Афіна) Палада
Раб (галл)
Багато скульптур всередині надзвичайно великі. Їх сприйняття утруднено тим, що доводиться розглядати цих колосів майже впритул, тоді як задумані вони були для розміщення на постаментах.
Ось знаменитий Геркулес Фарнезе. Ця скульптура прикрашала колись головний зал Терм Каракали в Римі. Дехто вважає, що за точністю анатомічних деталей і гармонії образу Геркулес Фарнезе перевершує знаменитого Давида Мікеланджело.
Цікаво, що Геркулес Фарнезе був знайдений безногим. Ноги замовили відновити учневі Мікеланджело - Гілельмо Делла Порта. Однак, пізніше знайшлися і оригінальні ноги. Відтак їх прилаштували на місце новостворених, а «ренесансні» ноги помістили в музеї поруч з оригіналом.
А це вже найбільша з усіх античних скульптур (скульптурних груп), що дійшли до наших днів - «Фарнезский бик» (III ст.). Знайдена теж при розкопках терм Каракали. Ця композиція дуже постраждала і від первісної скульптури залишилися тільки фрагменти. Все було ретельно відтворено командою майстрів під керівництвом Мікеланджело. Поруч знаходиться стенд з наочними поясненнями - який фрагмент справжній, а який «дороблений».
Вакх
У декількох невеликих залах є добірка бюстів різних знаменитих греків і римлян. Багато є бюстів імператорів.
Це, здається, бюст Юлія Цезаря.
А це, якщо не помиляюсь, Діоклетіан.
Імператор Марк Аврелій.
У дворі мені дуже сподобалася скульптура Марка Нонія Бальбо з форуму в Геркуланумі (др. пол. І ст.). Оскільки я про неї нічого не знав, то вона справила на мене чи найбільше враження. Який реалізм, яка точність відтворення деталей!
Ще у дворі можна оглянути саркофаги з чудовими рельєфами.
Простір між першим і другим поверхом музею прикрашають вже мозаїки, в основному з Помпей і Геркулануму. Підписи не сфотографував, тому, на жаль, не всі фото у мене підписані .
Розпочну з мозаїки, зустрічі з якою я, можна сказати, чекав з нетерпінням - «Битва при Іссі» або «Битва Олександра з Дарієм». Вона хвилювала мою уяву ще з шкільних років.
Чим мені, у першу чергу, подобається на мозаїці Олександр? Це справжій Mr. Рішучість. І цим він кардинально відрізняється від образу Македонського правителя з фільму Олівера Стоуна, де у Олександра стільки фройдистських комплексів, що з ними він не те, що б за своє достатньо коротке житття не завоював пів світу, але навіть не зміг би переправитися у Азію.
А тут на мозаїці переляканий лузер - цар персів - Дарій ІІІ.
За однією з гіпотез «Битва при Іссі» зовсім не була унікальною, а існувала в безлічі копій, знятих з живописного оригіналу. Версія донині так і залишається версією, адже двійника мозаїки так і не вдалося віднайти, вже не кажучи про передбачуваний оригінал. Все ж, якщо гіпотеза вірна, то портрет Олександра, при всій його схематичності, можна вважати достатньо достовірним; у всякому разі, набагато більш достовірним, ніж якби він був плодом фантазії одного окремо взятого провінційного мозаїста.
А ось ще одна видатна мозаїка з Помпей - Мінлива Фортуна, або Memento mori. Не так складно її розшифрувати. Угорі на мозаїці зображений відвіс. Підвішений до відвісу череп символізує смерть, під ним - метелик (душа) і коле¬со (доля). З кожної сторони відвісу символи, що утримуються смертю в досконалому балансі: ліворуч - багатства і влади (скіпетр та пурпуровий плащ); праворуч - бідності (торба бідняка і посох). Отже, Memento mori - думай про смерть. Усі там будем. Чи ти багатий, чи бідняк. Багач чи Лазар.
Риби
Музиканти на сцені, або ж Вуличні лицеді
Маска актора-трагіка
В археологічному музеї є ще відділ, який заслуговує на окрему згадку. Так званий «Секретний кабінет». Секретним він називається тому, що для публіки відкрили його лише в нашому тисячолітті.
Ось що про цей кабінет розповідає Вікіпедія:
Розкопки Помпей, прогримівши на всю Європу, стали найбільшим археологічним проектом епохи Просвітництва і відродили в мистецьких колах інтерес до класицизму в мистецтві. Суха раціональність естетики класицизму не пов'язувалася з багатьма помпейськими знахідками, особливо зробленими в міському лупанарії.
Серед «незручних» для експонування предметів були фрески і написи Пріапу, скульптурні сцени содомії та зоофілії, домашній посуд фалічних форм. Вчені губилися в здогадах про те, як вчинити з помпейською «порнографією», поки питання не було вирішене в 1819 р. сіцілійським королем Франческо I, який відвідав місця розкопок у супроводі дружини і дочки. Монарх був настільки обурений побаченим, що зажадав відвезти все «крамольні» предмети в столицю і замкнути їх в Секретному кабінеті.
У 1849 р. двері в кабінет були закладені цеглою, потім доступ в нього був все ж відкрито «особам зрілого віку і бездоганної репутації». У самих Помпеях фрески, які не підлягали демонтажу, але ображали суспільну мораль, були прикриті завісами, які дозволялося піднімати тільки за плату для осіб чоловічої статі. Ця практика існувала ще в 1960-і рр. В кінці 1960-х була зроблена спроба «лібералізації» виставкового режиму і перетворення Секретного кабінету в загальнодоступний музей, але вона була припинена консерваторами. Кабінет відкривався для публіки тільки на нетривалий час. Секретний кабінет як одне з останніх проявів цензури сприймався неоднозначно, а його зміст викликало багато розмов. У 2000 р. він був нарешті відкритий для загального відвідування повнолітніми. Для відвідування підлітками потрібно письмовий дозвіл батьків. У 2005 р. збори Секретного кабінету було остаточно передано в розпорядження дирекції Національного музею археології.
Подаю тут одне зображення (для загального уявлення) з Секретного кабінету. Це знаменитий Пріап з кадуцеєм. Бажаючі подивитися більше фотографій можуть оглянути їх у інших авторів livejournal.
Далі були ще скульптури й бюсти
Після мозаїк дійшла черга фресок. Майстерність їх виконання, як і мозаїк, дуже висока. Можна лише дивуватись, що це випадково вцілілі артефакти з рядового провінційного міста. Фресок дуже багато і вони дозволяють отримати гарне уявлення про побут жителів Помпеї. Вже згодом, дивлячись на сірі стіни, що обсипаються у Помпеях чи Геркуланумі, ми уявили, якою кольоровою пишністю вони відзначалися.
Це відомий багатьом портрет дівчини (т. зв Сафо). Геркуланум, бл. 50 р. н.е.
А закінчую пост чудовим сімейним портретом Паквія Прокула і його дружини. Помпеї, 20-30 рр. н.е. Хай він навіє вам щось прекрасне!
