~ Мінськ - люди і зустрічі ~

[svitlja4ok]

Сьогодні повернулася додому: потяг Барановичі-Житомир, що з Мінська, з близько десятком людей у моєму вагоні - такі реалії цього напрямку подорожей. Митники й прикордонники чемні, одне-два запитання й символічний огляд речей. Можливо, бо я ледве говорила від застуди - зранку з розмовами найважче. Мінськ мене заморозив, а лікувати мене буде Україна

Comments

[yellowsvit]

[svitlja4ok]

може річ у Мінську чи погоді.. але коли мій друг написав сьогодні "відгадай, як відбувалася реєстрація мого багажу в аеропорту", я вирішила описати тут ці враження від людей. врешті, нас у них було двоє - і, як для двох очей, картинка чіткіша, ніж була б для мене одної.

[svitla4ok]

чесно кажучи, не здивована, але погодься, в нас теж таке є. особливо про мобільні телефони і про зневажливість.
днями завершувала проходити медогляд і мені там кілька разів вказали, де моє місце, м"яко кажучи)
це було особливо приємно в день річниці Революції Гідності. але вирішила не писати про це в такий день. хоча, звісно, всюди є винятки

[svitlja4ok]

знаєш, у Мінську просто було забагато непривітності.. неусміхнені, неуважні й недбалі офіціанти як іще один приклад і для мене найнесподіваніше, бо закладів насправді мало, клієнтів у них небагато, але ставлення таке, наче от якщо ми зайшли поїсти чи випити кави, ми маємо замовити бенкет, не менше, і швидко піти. я думаю, вони насправді не бажали нам зла, для них це просто звичайний спосіб поведінки. привід потрібен, щоб усміхнутися, а не для того, щоб нахмуритися. і люди набагато менше усміхаються на вулицях, у транспорті. майже зовсім не усміхаються, щиро кажучи. коли якась пара-трійко друзів їхала щаслива-весела, це одразу розряджало звичну загальну беземоційність чи похмурість. а таких було геть мало... у нас все ж відчувається більша привітність за замовчанням.

[svitla4ok]

тоді це тішить чути, що у нас все таки краще. все пізнається в порівнянні.

[havryliuk]

ў!!

мій батько колись по роботі часто їздив до Білорусі і привозив гумористичний журнал "Вожык", білоруська дуже схожа на українську)

[svitlja4ok]

дуууже схожа! мені іноді навіть здавалося, що зі мною розмовляли українською))
"вожык" - зараз улюблене слово в нас удома після колективного читання дитячої книжечки. викладу пізніше тут цей віршик.

[havryliuk]

вожик - наше все))))

[filosoftka]

Ого! ми зазвичай все звалюємо на політику, а тим часом треба би починати з людей - витравлювати з них поклади злості, інакше змін на краще не бачити.