ще-про-ідентичність

[svitlja4ok]

з’їздила я на весілля до триюрідної сестри
і навіть не в місто, де минули мої шкільні роки, а просто в середовище того міста, яке пам’ятаю з дитинства
і тепер я можу з впевненістю сказати, що воно - те місто - таки сформувало мене-сьогодні
тільки в основному від протилежного

Comments

[fleur_de_louis]

не бачу фото

[svitlja4ok]

я для експерименту обрала "доступні друзям", коли додавала фото. дивно. але змінила вже на публічні.

[fleur_de_louis]

Гарні фото!

[svitlja4ok]

дякую) телефон поступово привчає мене любити фотогафування. хоча й дуже повільно. охочіше бути з іншого боку камери))

[filosoftka]

Ох як же добре ти описала атмосферу маломістечковості. Коли приїзжаю "додому" - те саме відчуття. А знаєш, люди, які залишилися - їм же там напевно подобається?

[svitlja4ok]

мені здається, що вони просто не запитують себе про те, чи подобається. а якщо запитують, то не бачать потреби це змінювати, незалежно від відповіді всередині. врешті, люди ще й звикають до людей і місця, і часто остерігаються нових місць, де нікого не знають. мене такі невідкриті місця, середовища і контексти завжди притягують)

[filosoftka]

А з іншого боку, хтось мусить залишатися, всі не можуть мігрувати, бо тоді це вже робиться чимось страшним (як безлюдні села на Поліссі).

[svitla4ok]

Південний Буг=)
а якщо про серйозне, то ти круто окреслила цю ідентичність - усі плюси і мінуси.
думаю, кожен має свій сценарій міст і місць через які має пройти, щоб віднайти себе.
а ця поїздка просто дала тобі зрозуміти це ще раз.

[svitlja4ok]

Така гарна річка! а ще ті його частини, що зі скелями і порогами! думала, тут буде так, але він виявився несподівано спокійним і широким.

складаємо себе, наче з пазликів ;)

[svitla4ok]

до речі, от таким спокійним і наче Дніпро я його і не бачила)тобто бачила, але не в місті)