чи ж і не помітив, що душа-бурштин? в ній легкий і світлий образ твій застиг. піднесу до бога: то вже не смола - то коштовний спогад вічність обняла...
знову вирву із себе незаймане і мерщій топтати ногами я життєві прості екзамени завалила на горе мамі завалила на радість зловтішникам хай смакують мої несортності невситимо дихаю тишею а за тим поповзу...боротися
Зачем я родилась? чтобы делать глупости решать уравнения и спорить с бабушками чтобы написать первые стихи тому мальчику со смешной фамилией чтобы однажды узнать что всех слез не выплачешь глаза без дна а ведь я это уже когда-то слышала только совсем по другому поводу...