Рисуем абстракцию и нажимаем PLAY.

Установи себе такую рисовалку..

Вокруг печальный день

И мне печально тоже.

И "Piece By Piese" лишь сердце рвет.

И сколько не грусти -

Все это не поможет.

Как не верти, мне в жизни не везет.

Мне хочеться любить,

А я любить забыла.

Мне хочеться тепла и хочеться на свет.

И как не суетись

Я сердце уронила,

И не собрать его. Его не склеить. Нет...

Я як порожній білий аркуш: в мені так багато нічого, що хочеться перерватися навпіл. В мені так багато всього, що хочеться стерти всю пам’ять, щоб не мати спогадів. Може так легше буде жити. Ця історія для тих, хто хоче жити без посилань на минуле. Кажуть що минуле досвід, що ми вчимося на власних помилках. Хрен там! Неможливо опиратися коханню, ( Read more... )

Колись на якомусь екзамені я щось мудре писала про циклічну природу часу і світу. Я тоді навіть не уявляла, як з часом я в цьому переконаюся. Як би банально не звучало, але ми відповідаємо і за чужі помилки, хоча я все більше переконуюся в тому, що частка своїх дуже мізерна ( Read more... )

Я знову вчуся цінувати мить ( Read more... )

Я епігон себе самої ( Read more... )