Розбираючи нещодавно старі завали пожовклих паперчиків, познаходив багато нарисів оповідань, різних закапаних кавою мап і креслень бог знає чого. Аж позаздрив самому собі (тому, що залишився в минулому), скільки в того пацана було енергії. Правда, дуже багато всього дійсно вторинного, затерті ідеї, такі собі спалахи псевдоспогадів, проте вирішив
(
Read more... )