от як би я вирішила хворіти в понеділок, а не сьогодні, то цілком ймовірно, що цей єдиний за довгий період сонячний, теплий і у всіх розуміннях літній день пройшов би повз мене. а так, увірувавши в силу коньяку, о шостій ранку почалася коротка, але преккрасна подорож на північ
позаду мене зупинка селища лебедівка, а попереду київське море як воно є
(
Read more... )
Comments 10
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
что, в общем, для Литвы симптоматично.
Коньяк вас превращает в бунтаря.
Что не практично. Да, но романтично.
Он сильно обрубает якоря
всему, что неподвижно и статично.
Конец сезона. Столики вверх дном.
Ликуют белки, шишками насытясь.
Храпит в буфете русский агроном,
как свыкшийся с распутицею витязь.
Фонтан журчит, и где-то за окном
милуются Юрате и Каститис.
Пустые пляжи чайками живут.
На солнце сохнут пестрые кабины.
За дюнами транзисторы ревут
и кашляют курляндские камины.
Каштаны в лужах сморщенных плывут...
Reply
правда місця там не окультурені, людей зовсім нема в такий час - тим і прекрасні
Reply
Brzeg bałtycki, блін.
Reply
Reply
Ну, і золота осінь теж може бути пасмурною. Хоча це вже трохи не то.
Reply
Leave a comment