кльово тоді було...
http://stefan-blog.livejournal.com/358583.html
одне з правил повного занурення в іншу реальність - не дочитувати-не додивлятися нічого до кінця, вихоплюючи тільки ті інтуїтивно фрагменти, які тебе-твої данної ситуації-напряму твого захоплення стосуються. Тобто - помічати все і не звертати увагу на нічого. Тоді вистроїться все так, як душі заманеться, на основі " цеглиночок" - матеріалу наочної реальности :)
даси мозку фрагмент - далі все додумає, так працює у снах, так працює на асоціації...
ось, наприклад, тільки зараз прочитав про що, власне, був цей пост. А комент свій "історичний" значив лише те, що я найшов вдале прирівняння до Тимошенко, на наступний день їй погіршало здоров'я, я це зкинув на свої проіскі ("можливо, ВОНА читала! читала!", -купа захоплень, азарту і гордощів :):)):тоді такий розвиток подій здавався природнім), бо напередодні після того як опублікував "голову всю ніч панцерфаустом колошматило", що можна зкинути на ворожі (відьомські, медіумні, тимошенко-політичні) проіски. Серією таких вправ, пов'язаного з цим збудження і трохи недописань -реальність одного дня (ранку) змінилась назовсім. За що боролись - на те і напоролись. :)
Пам'ятаю ще - вибрався в "Хату рибака", там наче підставні люди сиділи за столом, ловив обривик фраз, одна пані: "это потому, что мост (понтовый) не был построен" (думав, мається на увазі фраза "мосты времен" про масонів з книги "Сенсея" і ці обривки фраз саме для мене), сів на терасу біля води офіціантка підійшла, запитала "що будете" (я все чекав що хтось мене зустріне - було схоже на те), я сказав : "я без грошей" - співрозмовник пані фиркнув : "нема грошей", інтуїтивно відчув, що все так і правильно (ну, значить, зустрінуть де-небудь ще!..), пішов до виходу, там подивився на мужиків при виході, про щось перемовлялись, звернули увагу на мене (може, тому що я подивився на них - вважав їх теж невипадковими, підставними), щось весело сказали мені (а, може, просто причепились, раз я йшов поряд)...одним словом, реальність "сенсеїчна-езотерична" вовсю говорила зі мною :) І думки-думки про власну долю, власну життєву ситуацію, взагалі всю свою життєву значимість, гуляв вздовж озера, звертав увагу на рибалок...(спокійний вид дозвілля, наче щось символічно значить - рибалки тут, на пляжі). Було літечко і рідно, на душі - тепло, любовно, лірично :)
А, проте...
пригода 1, 2, 3
одне з правил повного занурення в іншу реальність - не дочитувати-не додивлятися нічого до кінця, вихоплюючи тільки ті інтуїтивно фрагменти, які тебе-твої данної ситуації-напряму твого захоплення стосуються. Тобто - помічати все і не звертати увагу на нічого. Тоді вистроїться все так, як душі заманеться, на основі " цеглиночок" - матеріалу наочної реальности :)
даси мозку фрагмент - далі все додумає, так працює у снах, так працює на асоціації...
ось, наприклад, тільки зараз прочитав про що, власне, був цей пост. А комент свій "історичний" значив лише те, що я найшов вдале прирівняння до Тимошенко, на наступний день їй погіршало здоров'я, я це зкинув на свої проіскі ("можливо, ВОНА читала! читала!", -купа захоплень, азарту і гордощів :):)):тоді такий розвиток подій здавався природнім), бо напередодні після того як опублікував "голову всю ніч панцерфаустом колошматило", що можна зкинути на ворожі (відьомські, медіумні, тимошенко-політичні) проіски. Серією таких вправ, пов'язаного з цим збудження і трохи недописань -реальність одного дня (ранку) змінилась назовсім. За що боролись - на те і напоролись. :)
Пам'ятаю ще - вибрався в "Хату рибака", там наче підставні люди сиділи за столом, ловив обривик фраз, одна пані: "это потому, что мост (понтовый) не был построен" (думав, мається на увазі фраза "мосты времен" про масонів з книги "Сенсея" і ці обривки фраз саме для мене), сів на терасу біля води офіціантка підійшла, запитала "що будете" (я все чекав що хтось мене зустріне - було схоже на те), я сказав : "я без грошей" - співрозмовник пані фиркнув : "нема грошей", інтуїтивно відчув, що все так і правильно (ну, значить, зустрінуть де-небудь ще!..), пішов до виходу, там подивився на мужиків при виході, про щось перемовлялись, звернули увагу на мене (може, тому що я подивився на них - вважав їх теж невипадковими, підставними), щось весело сказали мені (а, може, просто причепились, раз я йшов поряд)...одним словом, реальність "сенсеїчна-езотерична" вовсю говорила зі мною :) І думки-думки про власну долю, власну життєву ситуацію, взагалі всю свою життєву значимість, гуляв вздовж озера, звертав увагу на рибалок...(спокійний вид дозвілля, наче щось символічно значить - рибалки тут, на пляжі). Було літечко і рідно, на душі - тепло, любовно, лірично :)
А, проте...
пригода 1, 2, 3