(no subject)
Ще під час "гульок в країні фей" сподобалась світлотехніка. Був один вечір такий, де по маршруту "уявної нитки аріадни" своїм районом вмикались проектори на дахах громадських будівель (шкіл там шолі), якось співпадало що поряд зі мною загорались на дахах проектори - один великий стовп світла, а навколо нього менші перехрещуються. Все чекав когось зустріти і кудись прийти, а прийшов зрештою додому. Попадались обдаровані діти на скамейках з лептопами і щасливі молодіжні компанії (це ще у серпні). Вдома вже підіймаючись ліфтом на свій поверх в ліфт зайшов очкастий хлопець з дівчиною і хлопець ніби до мене, ніби у пустоту промовив "спасибо, что создал такую рельность". Я зробив вигляд що мені пролетіло повз вуха. А прожектор тої ночі залишався "горіти" над торговим центром, де напередодні проходила акція збору допомоги дітям. Я поклав у "скриньку" знайдений по дорозі диск (в той час багато грав у "символізм" і "невипадкові випадковості") і журнал "Тиждень" зі Стусом і П.Орликом обкладинці і надписом "не бути хохлом". Що мав, те й давав.