ще раз до проблеми міграції у світлі ідей українського націоналізму
в черговий раз підняв це питання оцей запис мого друга
якщо коротко, моя позиція, яку я завше обстоював:
я - українець, громадянин України. і я хочу бачити, як на мою Батьківщину повертаються українці, яких лиха доля змусила шукати заробітку на чужині, та закордонні українці - діаспоряни, які вирішили повернутися на свою історичну Батьківщину та натуралізуватися тут
більше мені ніхто тут не потрібен. най всі кольорові "біженці" поцілують мене у сраку. навіть якщо вони навчилися української та цитують напам’ять Кобзаря, байдуже
я глибоко поважаю людей всіх рас та націй, які не втікають від своїх проблем, не кидають свою Батьківщину, не сподіваються на "багатого дядю-спонсора з-за кордону" - а беруть свою долю у свої руки та намагаються побудувати своє щастя у своїй хаті, не пхаючись до чужої на готовеньке
а всі "шукачі кращої долі" за наш рахунок, за рахунок українців, за рахунок нашої держави - можуть весело і дружно взятися за руки та організовано піти під три чорти
і мені не потрібен ніякий "гіпотетично-геніальний негр", який кинув свою Батьківщину заради ситого життя. якщо він такий геній - най лишається і підіймає свою країну. тим пак що всі ці "потенційні чорні генії" чомусь торгують джинсой на вуличних базарах. от такі дивні обставини життя.
я глибоко зневажаю "шароварників" (український аналог москальсько-імперської "фофуд’ї". тільки якщо фофудісти вважають за можливе записувати всіх і кожного у "рускіє" на підставі "язик знаєт, царя-батюшку уважаєт", то українські "націонал-реалісти", як вони себе гордо називають, ладні "прописати" в українці хоч таджика, аби "мову знав і культуру поважав". це називається "рядити негра в шаровари" - цей інформаційний мем вже давно блукає мережею та яскраво-гротесково ілюструється в буквальному сенсі сумнозвісним "українським гуртом чорнобривці")
я переконаний, що такий "націонал-реалізм" з "ліберастично-толєрастичним" душком ображає не тільки нас, українців, державотворчу націю держави Україна - але й представників історичних національних меншин, які існують на теренах нашої Батьківщини. росіянин може бути лояльним громадянином України чи навіть її палким патріотом - і я вітаю таких своїх співгромадян - синів та дочок інших націй. але не треба "записувати" його українцем. він має свою націю та свої права, пов’язані з цим. не треба взагалі нікого "записувати" в українці заради толерастичної ілюзії "єдиної української політичної нації" (старші камради пам’ятають аналогічну ідеологічну тухлятину "єдиного радянського народа" - привіт із "совка"!).
є громадяни України: українці-представники державотворчої нації - та представники інших націй-меншин. і не треба ніяких зайвих викрутасів, що покликані "розмити" саме поняття "українець"
така моя громадянська позиція. як українця, як громадянина України. як патріота та націоналіста (я не розділяю для себе цих понять, бо зараз українська нація нарешті отримала свою державність, свою країну - Патрію-Вітчизну, і наше завдання тепер - "лише" зробити Україну дійсно національною українською державою)
я підтримую стурбованість jesfor наявністю русофобії. як не парадоксально, але для отих от "шароварників" часто-густо є оптимальним гасло "хай із чорними, аби тільки не з москалями". таким от "реалістам", які шугаються росіян, але ладні цілуватися з неграми, теж рішуче і остаточне "ні!"
запис дуже важливий. прохання всім зацікавленим розповсюджувати
crosspost to ua_nazionalism
якщо коротко, моя позиція, яку я завше обстоював:
я - українець, громадянин України. і я хочу бачити, як на мою Батьківщину повертаються українці, яких лиха доля змусила шукати заробітку на чужині, та закордонні українці - діаспоряни, які вирішили повернутися на свою історичну Батьківщину та натуралізуватися тут
більше мені ніхто тут не потрібен. най всі кольорові "біженці" поцілують мене у сраку. навіть якщо вони навчилися української та цитують напам’ять Кобзаря, байдуже
я глибоко поважаю людей всіх рас та націй, які не втікають від своїх проблем, не кидають свою Батьківщину, не сподіваються на "багатого дядю-спонсора з-за кордону" - а беруть свою долю у свої руки та намагаються побудувати своє щастя у своїй хаті, не пхаючись до чужої на готовеньке
а всі "шукачі кращої долі" за наш рахунок, за рахунок українців, за рахунок нашої держави - можуть весело і дружно взятися за руки та організовано піти під три чорти
і мені не потрібен ніякий "гіпотетично-геніальний негр", який кинув свою Батьківщину заради ситого життя. якщо він такий геній - най лишається і підіймає свою країну. тим пак що всі ці "потенційні чорні генії" чомусь торгують джинсой на вуличних базарах. от такі дивні обставини життя.
я глибоко зневажаю "шароварників" (український аналог москальсько-імперської "фофуд’ї". тільки якщо фофудісти вважають за можливе записувати всіх і кожного у "рускіє" на підставі "язик знаєт, царя-батюшку уважаєт", то українські "націонал-реалісти", як вони себе гордо називають, ладні "прописати" в українці хоч таджика, аби "мову знав і культуру поважав". це називається "рядити негра в шаровари" - цей інформаційний мем вже давно блукає мережею та яскраво-гротесково ілюструється в буквальному сенсі сумнозвісним "українським гуртом чорнобривці")
я переконаний, що такий "націонал-реалізм" з "ліберастично-толєрастичним" душком ображає не тільки нас, українців, державотворчу націю держави Україна - але й представників історичних національних меншин, які існують на теренах нашої Батьківщини. росіянин може бути лояльним громадянином України чи навіть її палким патріотом - і я вітаю таких своїх співгромадян - синів та дочок інших націй. але не треба "записувати" його українцем. він має свою націю та свої права, пов’язані з цим. не треба взагалі нікого "записувати" в українці заради толерастичної ілюзії "єдиної української політичної нації" (старші камради пам’ятають аналогічну ідеологічну тухлятину "єдиного радянського народа" - привіт із "совка"!).
є громадяни України: українці-представники державотворчої нації - та представники інших націй-меншин. і не треба ніяких зайвих викрутасів, що покликані "розмити" саме поняття "українець"
така моя громадянська позиція. як українця, як громадянина України. як патріота та націоналіста (я не розділяю для себе цих понять, бо зараз українська нація нарешті отримала свою державність, свою країну - Патрію-Вітчизну, і наше завдання тепер - "лише" зробити Україну дійсно національною українською державою)
я підтримую стурбованість jesfor наявністю русофобії. як не парадоксально, але для отих от "шароварників" часто-густо є оптимальним гасло "хай із чорними, аби тільки не з москалями". таким от "реалістам", які шугаються росіян, але ладні цілуватися з неграми, теж рішуче і остаточне "ні!"
запис дуже важливий. прохання всім зацікавленим розповсюджувати
crosspost to ua_nazionalism