сонливо-грозові дні

[soul_v]

насправді, місто починає жити вночі,
разом з ним дихаєш на повні груди,
тільки вночі місто стає твоїм
володінням, прихистком і найкращим другом
і відлунням думок і душею навстіж
і напливом спогадів невідь звідки
в цьому місті можна собою стати
лиш під зоряним небом і оком місяця

вчора після грози гуляли 5 годин. додому я зайшла о 3 ночі. на трасу

Comments

[ru_zja]

чудове ваше місто. це не була любов з першого погляду. але впродовж довгих спілкувань і мандрувань, відкриттів вуличок, двориків, пляжів, закамарків - ЛЮБОВ