Мені тоді було 11 років. Пригадую як казали не вірити чуткам і що все нормально.. а дружина дяді, полковника, по телефону нам повідомила що це не чутки і що справді вибухнув Чорнобиль. Пригадую як мене відправили до бабусі на все літо, і як біля Житомира автобус обміряли дозиметром. А звичка питати на базарі "звідки?" збереглася досі
(
Read more... )
Comments 1
а люди в нас -золото...
Слава Героям!
Reply
Leave a comment