Дівчата в моєму житті. Частина 9. Африканський барабан.

[silme_ea]

Для тих, хто не бачив найпершого поста з поясненням, що до чого, нагадую, що це така собі невеличка серія в моєму журналі про всіх тих дівчат, яких я може й не кохав, але які залишили відбиток у серці і якось змінили мене. Всі пости можна знайти за посиланням «Дівчата в моєму житті» :)

*  *  *
Наступна цікава історія, про яку, як мені здається,

Comments

[falkoner]

драми нового покоління).

[silme_ea]

о так, часи змінюються стрімголов... здавалося б Тенета розповсюдились не так давно, а вже мають такий вплив на життя людей, які з літер коротких повідомлень вибудовують у собі образ людини на протилежному кінці дроту :)

[umbra_pallor]

така красива дівчинка...
Юрчику, ну як так можна?)

[silme_ea]

сам дивуюсь, як так в мене виходить :)

[anonymous]

Мабуть їй остогидли міщанські розмови з метросексуалами, якщо потягнуло на сумну романтику під дощ. Помпезність пози та нікнейм схиляють мене до думки, що до егоїстичності і гордині, даремно не виклав вкрадених фото, чесний злодій краде для діла інакше це змахує на фотофетишизм :,) до того ж цікаво порівняти обличчя, адже квіти по різному квітнуть. А кому вони подобаються слабкі чоловіки з пивними черевцями, залисинами, згаслим поглядом, плаксивими губами - феее? Всі ці інтернет натяки фікція, от коли вона мацає тебе за сідницю, зразу розумієш, що це вже інша дружба :). З чого виплила така назва, як "Африканські барабани"?

[silme_ea]

Хто там знає, шо їй остогидло, але романтика під дощем - це стовідстотково :)
Ні, я виклав лише одну тому, що лише одну я й вкрав. Старих фото не маю, і де взяти - гадки також немає. Хіба що вона сама прийде і запостить у коментах :)
Я б не зв’язував силу чи слабкість чоловіків до черевець, залисин, згаслих поглядів і плаксивих губ, однак йшлося про ненависть до "нерішучих" а не до "слабких". Як на мене, то трохи інші категорії: нерішучі мало діють, однак слабкі й наміру діяти не мають.
Чому ти думаєш, Аноніме, що у Тенетах всі натяки - фікція? Слово може зробити не менше, а то й більше, ніж порух рукою. Інша справа, що "коли вона мацає тебе за сідницю" - це натяк настільки товстий, що навіть тонкий :) І звісно, що висловити такий натяк письмово досить важко :)
Назва виплила з наявності у неї в ті часи етно-барабанчика. Він напевно й не був африканським, проте "африканський барабан" звучить ясніше, ніж "етно-барабан".

[anonymous]

Особливо діяльних потім заносять до чорних списків і наглядають, щоб не шастали під вікнами :). Зиску від слів нема, якщо вони розходяться з ділом, та й справи ті, що зроблені легко тавруються, як "не серйозні" і особливо наполегливий залицяльник перетворившись на зомбі, як тільки почує бій у барабан вуду мандрує туди до володарки :). Бо жити йому без своїх "несерйозностей" млосно, але це вже для нього аж ой як серйозно. Ось тому цей світ має глибоко матеріалістичну основу, що дотик і погляд, важливіше навіть віршованих рядків. Що до лайфжорналу, то йому не вистачає інтерактивності технологій аля флеш з його екшн скриптом, чи то може люди потроху відвикають читати.

[silme_ea]

Так, це правда, що самі лише слова без жодної діяльності не дають майже нічого більшого, ніж солодкий/гіркий присмак надій/розчарування. Проте слова ж і надають діяльності сенсу, доповнюють її, впливають на неї. Саме тому я й не наважився зустрітись із героїнею, хоч вона того й хотіла.
ЖЖ не вистачає кількох гарних програмістів і дизайнерів, які б змогли остаточно викинути всю спадщину кінця 90-х і привести його до сучасного рівня. Хоч я й люблю простоту сайтів тих часів, однак мутант із частин web 1.0 та web 2.0 має слабку життєздатність. А щодо аудиторії, особливо молодої, то в неї просто "немає часу" читати і писати. Легше ж твітнути якусь нісенітницю чи заінстаграмити своїх любих друзів. Писати зараз "не модно". Проте помічаю в ЖЖ все більше людей середнього і старшого віку - єдина з ними біда, що люблять найбільше обговорювати, як добре жилось при СРСР.