Oct 28, 2010 11:55
Сюжет для якогось тупого нарису
Про долю поетів (ну, жовта преса).
Його розгорнули й здійняли парусом,
Віт тіпу ну дуже крутий маестро.
А, Бога проклявши і світом проклятий,
В ненависть закутавшись, як у шарфик...
А втім, ми усі чогось в Бога просимо,
А Бог не завжди розуміє жарти.
Leave a comment
Comments 4
а вірш пронизливий!
Reply
Жарт завжди відбувається в міру розуміння того, хто жартує, хіба ні? Якщо хтось жартує про лева, вважаючи, що лев - то віслюк ... хіба він жартує про лева?
А втім, то демагогія з мого боку.
Вітаю, Меллоне, вибач, що не відповідав, так вийшло
Reply
рада чути:)
Reply
Reply
Leave a comment