Тарас Григорович

[shemanovsky]

Сюжет для якогось тупого нарису
Про долю поетів (ну, жовта преса).
Його розгорнули й здійняли парусом,
Віт тіпу ну дуже крутий маестро.

А, Бога проклявши і світом проклятий,
В ненависть закутавшись, як у шарфик...
А втім, ми усі чогось в Бога просимо,
А Бог не завжди розуміє жарти.