(no subject)
За проханням автора (Ігоря Сіліври) даю відгук на його щойно дописаний (до стану "бета-версії") НФ-роман в двох частинах ("Цепелін до Києва" та "Край").
Дилогія - рафінована "надтверда" науково-технічна фантастика в дусі початку XXст., значною мірою в стилі паропанку (останнє має добре сюжетне пояснення і, власне, навколо цього й обертається сюжет). Дуже великий плюс - технічна грамотність, чітка обгрунтованість кожної незвичної технічної деталі альтернативного світу. Те, що на початку може здатись неправдоподібним - під кінець знаходить добре сюжетне пояснення. В цьому відношенні книга - на рівні знаменитої "The Difference Engine" Гібсона та Стерлінга, яку вона взагалі не тільки в цьому нагадує (хоча це ніяк не плагіат - Ігор танцював з зовсім іншої ідеї, і сюжети абсолютно різні, схожі лише атмосфера паропанку та рівень технічної обгрунтованості). І я не перебільшую - ви мене знаєте, я заради дружби та ввічливості не брешу.
Сюжет закручений навколо питань _дуже_ мені цікавих (і, думаю, не тільки мені), але тут я не можу нічого додати без спойлерів. Скажу лише, що я сам на ці теми давно хотів би щось написати, у інших НФ-творах саме на такі питання сподіваюсь кожного разу знайти якісь нові варіанти відповіді, і Ігор - ледь не єдиний, хто написав на такі теми цілий роман, причому відповіді в нього детально й чітко обгрунтовані, без звичних для НФ фейспалм-глюків.
Якщо з технічної точки зору дилогія дуже сильна, то з мовної - текст сирий і все ще любительський, і літературні недоробки кидаються в очі. Кому потрібні в романі добра мова, стиль та драматичність... у всякому разі цією версією тексту такий читач буде розчарований, хоча любителя НФ сюжет все одно чіпляє справно.
Для виправлення таких недоробок Ігор, як я розумію, і набирає "бета-читачів":
http://chernidar.livejournal.com/257735.html
Дилогія - рафінована "надтверда" науково-технічна фантастика в дусі початку XXст., значною мірою в стилі паропанку (останнє має добре сюжетне пояснення і, власне, навколо цього й обертається сюжет). Дуже великий плюс - технічна грамотність, чітка обгрунтованість кожної незвичної технічної деталі альтернативного світу. Те, що на початку може здатись неправдоподібним - під кінець знаходить добре сюжетне пояснення. В цьому відношенні книга - на рівні знаменитої "The Difference Engine" Гібсона та Стерлінга, яку вона взагалі не тільки в цьому нагадує (хоча це ніяк не плагіат - Ігор танцював з зовсім іншої ідеї, і сюжети абсолютно різні, схожі лише атмосфера паропанку та рівень технічної обгрунтованості). І я не перебільшую - ви мене знаєте, я заради дружби та ввічливості не брешу.
Сюжет закручений навколо питань _дуже_ мені цікавих (і, думаю, не тільки мені), але тут я не можу нічого додати без спойлерів. Скажу лише, що я сам на ці теми давно хотів би щось написати, у інших НФ-творах саме на такі питання сподіваюсь кожного разу знайти якісь нові варіанти відповіді, і Ігор - ледь не єдиний, хто написав на такі теми цілий роман, причому відповіді в нього детально й чітко обгрунтовані, без звичних для НФ фейспалм-глюків.
Якщо з технічної точки зору дилогія дуже сильна, то з мовної - текст сирий і все ще любительський, і літературні недоробки кидаються в очі. Кому потрібні в романі добра мова, стиль та драматичність... у всякому разі цією версією тексту такий читач буде розчарований, хоча любителя НФ сюжет все одно чіпляє справно.
Для виправлення таких недоробок Ігор, як я розумію, і набирає "бета-читачів":
http://chernidar.livejournal.com/257735.html