спустошення. легко-летке. повільно-ванільне. і почерки різняться. як завше. мовчать. тримай мене міцніше аби не..
все анітрохи не розмірено. до крайнощів. я знаю. спочатку забагато, потім відсутньо. і тоді, здавалось би, засвітло, а тепер хто би увімкнув ту кляту електроенергію. бо воно так напівсвідомо. є сорочк’и. вірніше, одна. жовта. а
(
Read more... )
Comments 14
оце б під коц. і щоб час отако-о-о - карамельно - минав час.
у мене десь маркес чекають із полковником та самотністю.
доообре
осінь:)
Reply
вчорашня осінь тихо минула, лишивши по собі шурхітливі спогади на долівці.
Reply
до полковника ще не дійшла.
самотність смакує оксамитово. та я покищо лише напівдорозі.
:)
якось ми були є і ти щось казала про іздрика.
ти читала острів крк, воццека чи подвійного леона?
дивоокі в нього книги.
Reply
Reply
Reply
Reply
а в шарфи можна кутатися вдома,тихенько)
Reply
раніш кортіло шарфів кольору неба. тепер- кольору трави) варто придбати нового))
Reply
Reply
Reply
krapluna
Reply
ти. нова))))
Reply
Reply
(The comment has been removed)
а я сьогодні переглядала старі знімки. вони пахнуть спогадами про дитинство)
Reply
Leave a comment