Кам"янець-Подільський. Прогулянка старим містом
Можу однозначно сказати, що якщо ви досі не відвідали Кам"янець-Подільський, то ви багато втратили. Це місто належить до тої категорії місць, куди хочеться повертатись ще і ще. Це і не дивно, адже неповторний ландшафт в купі з величезною кількістю архітектурних пам"яток формують справді унікальне місто, аналогів якому навряд чи вийде десь знайти. Про фортецю в Кам"янці-Подільському я вже писав (можна глянути тут), а зараз пропоную подивитись на стару частину міста.
Прогулянку Кам"янцем-Подільським розпочнемо від старої фортеці, звідки відкривається чарівна панорама старого міста.
Тут і катедра з польською брамою як на долоні, і ратуша, і колишні монастирі францисканців і сестер-домініканок.
Щойно вийшовши за межі замку, по праву руку в глибині смотрицького каньйону можна побачити дерев"яну Хрестовоздвиженську церкву (1799-1801).
Цей же храм, тільки приближений. Цього дня я до нього не спускався, але наступного разу таки зійду в вниз, щоб роздивитись його зблизька.
З високого мосту між містом і замком відкриваються мальовничі краєвиди на долину Смотрича. До речі, цей міст є вельми унікальним. Кажуть, що аналогів в світі він не має, адже міст споруджено не впоперек річки, а вздовж течії. Це, звісно ж, пояснюється складністю рельєфу, але тим не менше факт, безперечно, є цікавим.
Звідти ж видно руську браму і старі казарми.
Якщо кинути погляд в протилежний бік, то можна побачити Георгієвську церкву, але оскільки вона лежить поза межами старого міста, то її оглядини залишимо на майбутнє.
Перейшовши міст, ми опиняємось в старій частині Кам"янця.
Першим нас зустрічає Тринітарський костел (XVIII ст.).
Сьогодні храм належить греко-католикам.
Одразу ж за ним бачимо дзвіницю Домініканського костелу, яка височіє над містом. До цього храму ми ще дійдемо, а зараз повернемо в бік ратуші.
На центральній площі міста бачимо сувенірний ринок. Оформлений він досить цікаво, принаймі його вигляд мені сподобався.
Це однозначно краще, ніж якби тут стояли звичайні торгові намети.
На будинку навпроти ратуші висять стенди з туристичною інформацією, зокрема про міські готелі з контактними телефонами.
Тут же бачимо вірменську криницю, за якою ховається ратуша.
А ось і ратуша у всій красі.
Наступним об"єктом, який ми побачимо, є кам"янецька катедра, яка має доволі цікаву браму перед входом на подвір"я.
Золота Мадонна і хрест на храмі:
Територія навколо катедри добре доглянута.
Дзвіниця з вівтарною частиною храму:
Поруч з костелом можна побачити сидячого скорботного Ісуса. На даний момент таких мені доводилось бачити лише у Львові і Нижанковичах
А ось так брама виглядає з внутрішнього боку.
При храмі бачимо цікаву капличку.
В роки володіння Кам"янцем турками (1672-1699 рр.) катедру перетворили на мечеть, а поруч з входом в храм звели мінарет.
Як би це не виглядало дивно, але після повернення цих земель у склад Речі Посполитої, мінарет не було зруйновано. Натомість на його верхівці поставили статую Богородиці, яка символізувала перемогу християнства над мусульманством.
Герб над входом в храм:
Після відвідин України Іоана-Павла ІІ на його честь подвір"ї катедри встановили пам"ятник.
Мадонна на мінареті:
Кафедральний Петропавлівський костел у всій красі:
Монумент поруч з храмом:
Погляд на костел з іншого боку:
Катедральна дзвіниця:
Рухаємось далі в бік Кушнірської башти. По дорозі споглядаємо Петропавлівську церкву УПЦ КП.
І тут вже доходимо до Кушнірської башти з вітряними воротами.
За легендою, коли Петро І відвідував Кам"єнець, в місто він входив через Польську браму. При підході до Кушнірської башти зірвався сильний вітер, який зірвав з імператора головний убір. З тих пір ворота Кушнірської башти почали називати вітряними.
Від Кушнірської башти спускаємось вниз до смотрицького каньйону.
Тут споглядаємо на комплекс споруд Польської брами, і повертаємось до старої частини міста.
Далі прямуємо до Троїцької церкви.
Храм є новим, але його відбудували за зразком церкви, яка стояла тут, починаючи з ХVІІ століття.
Рухаючись в бік вірменської частини міста, натрапляємо на будинок Чарторийських (ХVІ ст.), основна резиденція яких, як ми знаємо, розташовувалась в Клевані.
Далі проходимо позаду Домініканського костелу.
Як бачимо, стара частина міста активно відбудовується.
Поступово доходимо до вірменського кварталу.
Ось вже видно дзвіницю вірменського костелу (XVI ст.)
На жаль, вірменський храм до наших днів не зберігся. Зараз можемо споглядати лише на його фундамент.
Далі йдемо в бік Домініканського костелу, по дорозі до якого бачимо будинок окружного суду.
Меморіальна табличка на будинку говорить про ще одну цікаву сторінку в історії Кам"янця, коли тут перебував уряд УНР.
Ось ми і добрались до Домініканського костелу, дзвіницю якого видно практично з будь-якої вулиці старого міста.
Над входом в Миколаївський костел бачимо символ домініканців - скульптуру собаки.
Скульптури над порталом Домініканського костелу:
Ліворуч від входу в храм до нього щільно прилягає колишній будинок Потоцьких (XVIІІ ст.)
Ось по суті ми і пройшли старе місто по колу. Проте залишилось ще кілька об"єктів, які ми оминули.
Зокрема це костел і келії монастиря сестер-домініканок.
А також колишній францисканськкий монастир.
У храмі якого сьогодні діє Успенська церква.
Як бачимо, у старому місті ще є що реставрувати і відновлювати.
При виїзді зі старої частини міста споглядаємо на Гончарську башту (XVI ст.).
А вже покидаючи межі Кам"янця, робимо останню зупинку на височезному мості, щоб ще раз поглянути на каньйон Смотрича.
