Тарноруда
На берегах Збруча зараз є два села з назвою Тарноруда - одне розташовується в Хмельницькій області, а інше в Тернопільській. Очевидно, що раніше це було одне поселення, яке після поділу Польщі було розділене на дві частини кордоном, який пройшов по Збручу. Це зараз після двох примусових змін русла річки обидва села опинились на лівому березі, а кордон між областями в цьому місці визначає не Збруч, а його старе обезводнене русло. Але колись Тарноруді довелось бути поділеною, як, власне, і ще кільком населеним пунктам, на дві частини, які опинились в різних державах. Тоді основна частина поселення опинилась на лівому березі, який входив до складу Російської імперії, а менша частина дісталась Австро-Угорщині. В наш час різниця між кількістю населення в обох селах стала ще більш разючою - в Хмельниціькій частині проживає приблизно вісім з половиною сотень чоловік, в той час як Тернопільщину за даними 2007 року представляє лише 18 мешканців. Але насправді якоїсь межі між селами в наші дні я не помітив.
В письмових джерелах Тарноруда вперше згадується у 1547 році. У 1578 році поселення переходить у володіння власників Сатанова Одровонжів, за сприяння яких у 1583 році Тарноруда отримала магдебурзьке право і стала важливим торговим центром на берегах Збруча.
Знайомство з Тарнорудою розпочнемо з тієї частини, що розташована на Хмельниччині.
Перший костел в Тарноруді з'явився у 1643 році за сприяння Катерини Сенявської. Тоді ж було засновано місцеву римо-католицьку парафію. Ймовірно, храм не пережив війни 1648-1654 років та турецьку окупацію Поділля наприкінці ХVІІ століття. Новий костел було зведено у 1754 році на кошти Ізабелли Любомирської. Храм було зведено в стилі пізнього бароко. Костел освятили під титулом Пресвятої Діви Марії.
До 1920 року в костелі розташовувалась чудотворна ікона Христа Спасителя, яка була об'єктом відпустів, завдяки чому свого часу Тарноруда була вельми популярним місцем серед римо-католицьких паломників.
В радянські часи костел було закрито, а в споруді зберігались мінеральні добрива, що призвело знищення інтер'єрів. У 1989 році храм повернули віруючим, а з 1990 року почалось його відновлення.
Храмовий дзвін розміщується на оригінальній конструкції дзвіниці, звареній з залізних кутників:
Старий понищений герб фундаторів костелу:
Навпроти костелу йде вулиця, в кінці якої стоїть будівля місцевої школи.
Колись дана споруда була еклектичним палацом, зведеним у другій половині ХІХ століття. Щодо власників будівлі, то фігурують різні відомості. Зокрема фігурують такі імена: Фронтковські, Мордвінови, Мальчевські. Можливо, вони володіли маєтком почергово.
У 1930-х роках радянська влада розмістила в колишньому палаці школу.
Після Другої світової війни до 1966 року тут перебував сиротинець, а потім будівлю знову передали школі, яка розташовується тут по сьогоднішній день.
Зірки на стрільчастих вікнах з'явились в радянські часи:
Головний вхід до школи-палацу:
З боку вулиці можна побачити старі цегляні підпорні мури маєтку:
Також збереглись старі льохи:
В центральній частині села можна побачити православну церкву, проте чимось особливим в архітектурному чи історичному плані вона похвалитись не може.
А тепер перейдемо до тернопільської частини Тарноруди.
Оскільки після поділу Польщі поселення було розділено на дві частини, то римо-католицьким парафіянам з правого берега Збруча шлях до костелу був закритий. Власне, через це й виникла потреба в окремому храмі.
Костел в тернопільській частині Тарноруди звели у 1816 році на кошти Єлизавети Чарторийської та Станіслава Любомирського, які в той час володіли поселенням. Храм освятили у 1827 році під титулом святого Станіслава.
Після Другої світової війни радянська влада закрила костел. Повернули храм віруючим у 1990 році. Тепер по святах і неділях правити службу приїжджають священики з Підволочиська.
Таблиця на костелі з іменами фундаторів:
Одна з ваз, що прикрашають фасад храму:
Скульптура Яна Непомука, яка розташовується навпроти входу в костел:
Старі написи на основі скульптури:
Поруч з костелом розташовується будівля колишньої австрійської прикордонної застави:
Біля костелу стоїть старий пам'ятний знак, проте табличка, яка б говорила на честь чого його було поставлено, на жаль, не збереглась.
Споруди електростанції, яку було зведено в міжвоєнний період:
А тепер поглянемо на кілька краєвидів з околиці Тарноруди. Вид на костел в хмельницькій частині:
За ялинками ховається школа-палац:
Поля на окраїнах Тарноруди:
Ще один вид на село:
І на завершення панорама з видом на Тарноруду:
