Сатанівський замок
Сатанів - містечко, з такою не надто приємною для християнського люду назвою, яке розташовується на лівому березі Збруча в Хмельницькій області. Про походження назви ходять різні легенди, але жодна з них не знайшла вагомого аргументу для свого підтвердження. Тому не будемо зациклюватись на різноманітних версіях, а перейдемо до короткої історії місцевого замку.
Перший замок на високому березі Збруча ймовірно з'явився одночасно з містечком у 1404 році. У 1431 році Сатанів переходить у власність родини Одровонжів, які у ХV столітті для захисту від татарських нападів зводять мурований замок. У середині ХVІ століття Сатановом заволодівають Сенявські, які перебудовують і значно укріпляють місцеву твердиню, але попри зусилля замок не надавав надійного захисту, бо татари неодноразово його здобували, проте кожного разу твердиню відновлювали. Мабуть найбільш важкі часи замок пережив у ХVІІ столітті. У 1617 році Сатанів пограбували татари, у 1651 році твердиню захопили козаки Хмельницького, у 1672 році місто захопили турки і володіли ним до 1699 року. У 1711 році в замку побував Петро І, який повертався з Пруського походу і гостював тут у Адама Сенявського. У 1720-х роках твердиню було поновлено і укріплено. Після смерті Адама Сенявського Сатанів почергово був у власності Чарторийських та Любомирських. Наприкінці ХVІІІ століття Сатанів увійшов до складу Російської імперії і аж до Другої світової війни став прикордонним містечком. У 1899 році на території замку збудували цукровий завод, який діяв аж до 2002 року, після чого його будівлі почали інтенсивно руйнуватись. В результаті до наших днів від твердині дожило три поруйнованих башти, а також частина замкових мурів.
За формою замок являв собою неправильний п'ятикутник, довжина трьох стін якого сягала по 105 метрів, ще одна - 85 метрів, а найкоротша південна стіна мала довжину 65 метрів. Площа замкового подвір'я займала 1,5 гектари. Замкові мури, висота яких сягала більше 10 метрів, були подвійними і їх розділяв рів. Внутрішні стіни, на жаль, не збереглись. По кутах твердині стояло п'ять триярусних башт, три з них збереглось до наших днів.
А тепер подивимось на фотографії замку.
Північно-західна башта:
Навіть не знаю як таке вдалось зробити з таблицею пам'ятника архітектури.
Ще раз північно-західна башта:
За баштою видно долину Збруча:
Північна стіна і труба цукрового заводу:
Північна башта:
Північна башта з середини:
Бійниці північної башти:
Північна башта і залишки північно-східної стіни:
За баштою видно поля Тернопілля на правому березі Збруча:
Залишки стін:
Ще раз північна башта:
Замкове подвір'я, на якому видно наслідки діяльності цукрового заводу:
Південна башта, яку ще називають баштою Одровонжа:
Башта Одровонжа є найстарішою частиною сатанівського замку.
Неподалік від замку розташовується костел, вежі якого неможливо не помітити на фоні замкових руїн.
На фоні такого антуражу костел виглядає ще цікавіше.
Крізь замкові вікна завжди цікаво дивитись.
На завершення пропоную поглянути на збручанські закрути під замком. До речі, з іншого боку річки вже Тернопільська область. А взагалі Збручу не раз доводилось ділити не тільки області, але й кордони держав, при чому різних в різний час.
