Білокриниця
Цього року потрапив в Білокриницю вдруге. Якщо першого разу це було доволі випадково, то цієї весни їхав сюди цільово. Та й гріх було би не заїхати, перебуваючи в Кременці, і маючи трохи вільного часу.
Село Білокриниця розташовується за чотири-п"ять кілометрів на північ від Кременця. Перші відомості про поселення датуються 1438 роком. Тоді село належало Кременецькому замку.
У XVI столітті король Сигизмунд І передав Білокриницю у власність хрещенему татарину Семенові Кілдишу, який в результаті започаткував шляхетських рід Білокриницьких.
Згодом поселення перейшло у власність роду Збаразьких, останні представники якого брати Юрій і Криштоф на початку XVIІ століття звели тут замок.
Після згасання роду Збаразьких Білокриниця перейшла у власність Вишневецьких, після яких замком і поселенням володіли Радзивілли. У 1806 році, після того як згорів замок, Чосновські купили у Радзивіллів Білокриницю разом ще з кількома сусідніми селами.
У 1840-их роках Юзеф Чосновський на місці колишнього замку зводить розкішний неоготичний палац, який своїм зовнішнім виглядом нагадував середньовічні англійські замки. Проте завершити будівництво Чосновському не вдалось, а через борги, які він залишив спадкоємцям, у 1860-их роках недобудований палац виставили на публічні торги.
Новим власником маєтку став росіянин Олександр Воронін, який був вихідцем із кріпаків Курської губернії, проте зумів дослужитися до генеральського чину та посади чиновника особливих доручень при київському генерал-губернаторові. Новий господар завершив будівництво шикарного палацу.
Мабуть пам"ятаючи про своє походження Воронін заповів своє майно на освіту дітей місцевих селян. У 1892 році в палаці відкривається сільськогосподарська школа, яка була досить престижною в околицях Кременця, проте після першої світової війни припинила своє існування. На початку 20-х років ХХ ст. тут відкрили агрономічну й лісову школу. Навчальний заклад на території палацу працює і сьогодні. Зараз тут перебуває кременецький лісотехнічний коледж.
Поруч в палацом, і здається на колишньому замковому бастіоні, зводиться каплиця.
Зрозуміло, що інтер"єри палацу з часом зазнали змін, проте деякі риси залишились з часу будівництва.
Сходи між поверхами:
Коридор з цікавими по формі арками:
На одному з бастіонів замку можна побачити меморіальний пам"ятник останньому власнику палацу Олександру Вороніну.
Одразу ж за ним ще один стоїть ще один пам"ятник (могила?) Мирному Михайлу Корніловичу, який загинув при звільненні Білокриниці від фашистських загарбників у серпні 1944 року.
Палацу в Білокриниці справді пощастило дожити в хорошому стані до наших днів, і на фоні своїх поруйнованих однолітків він виглядає захоплюче. Одним словом, як будете в Кременці, то не забудьте завітати і сюди.