Пада сніг, запорошує людські обличчя, ніби Бог у хвилину творчої кризи розірвав своїми довгими пальцями білий аркуш паперу; вона за цим вікном, із келихом глінтвейну у руці.
Це вже зараз здаватиметься, що твоя обіцянка зустрічі в день першого снігопаду мені примарилась. І хай не виникне сумнівів, я тобі теж тільки наснилась, двонога, блідошкіра,
(
Read more... )
Comments 12
Reply
Reply
тож лише сни хіба ж вних є та правда, що всі її шукають...
Reply
застывшими слезами. А твои картины так прекрасны, что даже Белая Ведьма растапливает несколько слезинок и они мокрым снегом падают на носик.
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment