улицы пахли сырым картофелем.
Пада сніг, запорошує людські обличчя, ніби Бог у хвилину творчої кризи розірвав своїми довгими пальцями білий аркуш паперу; вона за цим вікном, із келихом глінтвейну у руці.
Це вже зараз здаватиметься, що твоя обіцянка зустрічі в день першого снігопаду мені примарилась. І хай не виникне сумнівів, я тобі теж тільки наснилась, двонога, блідошкіра, жива, що згорнулась на дзиґлику у своїй самотності.
А осень закончилась, и мы можем только поставить чернильную точку в конце.
Це вже зараз здаватиметься, що твоя обіцянка зустрічі в день першого снігопаду мені примарилась. І хай не виникне сумнівів, я тобі теж тільки наснилась, двонога, блідошкіра, жива, що згорнулась на дзиґлику у своїй самотності.
А осень закончилась, и мы можем только поставить чернильную точку в конце.