Не так давно при розмовах з російськомовними я завжди переходила на мову співрозмовника, бо ж я добра україночка, а не фашистка якась. Але останнім часом намагаюсь все ж не прогинатись і говорити українською "до побєдного конца". Щоправда, часто я перехожу на "дікій бойовий суржик", бо дуже вже полюбила Рєпка клюб, але сподіваюсь це тимчасова
(
Read more... )
Comments 1
Ще одне мiмiмi - тут багато студентiв з Африки i вони вчать українську. Якось одна темношкiра красуня махала менi ручкою: "Привьїт йак справьї!" :) Це дуже зворушливо.
Reply
Leave a comment