- Нет, Фёдор Михайлович, это чистой воды издевательство! 700!!! 700 страниц и ни одного доброго персонажа! Ни одного героя, которого можно было бы полюбить ( Read more... )

У мене під ліжком, за ящиком зі шкарпетками, поміж загублених іграшок, жив Голос. Тихий, спокійний, глибокий і широкий, як нічне море при березі любого мису. Перед сном я часто підслуховувала його. То вірші читає, то сам до себе говорить, то людям (чи та шкарпетками та згубленим іграшкам) жаліється. Але так приємно... Щось рідне було в ньому ( Read more... )

цього дня вони чекали двоє. квартира була ретельно вичищена: меблі перенесені до іншої кімнати, прибрані всі гострі предмети, зі стін було знято картини, малюнки, кругле дзеркало і навіть годинник. посеред порожньої кімнати на підлозі лежала пара подушок: все було готово.

Він мовчки зайняв своє місце і з острахом чекав... коли прийшла Вона, у ( Read more... )

 На відміну від Біллі Мілігана, у нас не було світлої плями, ніхто не виходив в центр і всі мали одне обличчя. зазвичай.
коли діти заснули, на кухню збрелися четверо: ті, що носять однакове обличчя.
первинний ритуал був незмінним, не зважаючи на кількість учасників і їх реальність, в контексті дійсності: ставився чайник, запалювалися палкі, ( Read more... )

раніше мене особливо приваблювали таємниці. люди, що були обрамлені ореолом загадковості, були для мене вийнятковими і бажаними ( Read more... )

Слова написані на папері, набувають особливої вагомості. зливаючись з чорнилом і переживанням, вони утворюють особливі сенси, які являються неймовірно тонким вираженням особистості.

щоденники, списки покупок, нотатки, конспекти, листи та записи на звороті чеків... навіть викинуті у смітник чи спалені, вони лишаються чорнильною плямою на кінчиках ( Read more... )

недалеко від мого дому пролягає залізна дорога. інколи, вночі я чую як проїжджає поїзд, гуде на повні груди і тарахкотить колесами.

буває, поїзд підбирається так близько до будинку, що стіни гудуть і виють. але сьогодні він заїхав прямо в мій дім! розпанахав до біса стіну, паркет, розбив вікно і до смерті налякав кота.

з п'ять хвилин ми дивилися ( Read more... )

 коли я відкрила очі, то переді мною було безмежне море жовтої пшениці. легкий вітер пускав хвилю за хвилею, похитуючи тисячі колосків. я відправилася на пошуки небокраю, чи краю землі. та межі між небом і землею майже не було. погладжуючи стигле колосся, я згадала, як гладила твоє русяве волосся, гублячись в кучерях, наче в цьому полі. зчитуючи ( Read more... )

Запиваючи заспокійливі вином танцюю під Soha - Mil Pasos
А що ще робити коли який день - дощ
коли за містом стільки цвіту
а в місті стільки ...
Разом з димом дома
танці танцюємо для зірок!

Ми говорили вже третю годину. Залишали коментарі, наче в переписці... З довгими паузами в розмові. Для роздумів ( Read more... )