Почему боянище, отнюдь.))) Просто она ходила в инете, а в нём всё бродит.))) Но история достойная и опубликования и напоминания, так что не жалей, Наденька.))
Як жеж ти мене оце потішив. Ми вже з чоловіком напитися мабуть удвох не зможемо, та мені час від часу справно чогось у пляшці принесе і перед собою посадить. Виходить також удвох, тільки один п"є очами. От відчуваю я по отаким маленьким речам, комусь може здасться те зовсім незначними чи буденними подіями, коли за цим стоїть щось важливе і високе. Порадіюі за вас, а що. Здається мені і чим далі тим більше, кохання і любов таки є.
Ги,та чого ж ти оце тут мені вибачаєшся. Життя таке,як воно є і не треба його наділяти чарівним зверх того,що там вже є здавна і наділено нам. Ти може не повіриш, але я цей рік, трохи віддалившись від навколишнього світу, відчула тим не менш себе щасливою людиною і жінкою. Як би воно це може цинічно не сприймалось тими,хто знає і у темі. Бо ми ще також ще є один у одного.А відпускати колись,на глибокий мій жаль, прийдеться і все одно один таки залишиться хоч у пам"ті та спогадах.Це також немало.
Click to view
Comments 69
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
От відчуваю я по отаким маленьким речам, комусь може здасться те зовсім незначними чи буденними подіями, коли за цим стоїть щось важливе і високе. Порадіюі за вас, а що. Здається мені і чим далі тим більше, кохання і любов таки є.
Reply
(The comment has been removed)
Ти може не повіриш, але я цей рік, трохи віддалившись від навколишнього світу, відчула тим не менш себе щасливою людиною і жінкою. Як би воно це може цинічно не сприймалось тими,хто знає і у темі. Бо ми ще також ще є один у одного.А відпускати колись,на глибокий мій жаль, прийдеться і все одно один таки залишиться хоч у пам"ті та спогадах.Це також немало.
Reply
Leave a comment