Ми всі коли-небудь кудись подорожували, їздили у відрядження чи у відпустку на море. Годинами стояли в черзі за квитком на вокзалі свого міста. Знайомились із сусідами по плацкарту й закусювали з ними куркою-гриль та вареними "в круту" яйцями. Купляли в бабусь на перонах пиріжки з чебуреками та вискакували на зупинках в привокзальні магазини за ( Read more... )

Поїздка на вихідних із Вінниці до Рівного була як завжди довгою (6,5 години), а цього разу іще й спекотною, того що замість вечірнього рейсу я пхався просто крізь денну спеку. Зате освітлення було хорошим, тож можна було розважитись фотографуванням завіконних пейзажів. А там і справді траплялось немало чого цікавого.

( Read more... )

Ну что же, продолжаю обещанный рассказ про ставку Геринга. Кто по каким то причинам прозевал или забыл содержание предыдущего поста, можете перейти по ссылке и возобновить в памяти прогулку Штайнбруком.


( Read more... )

Не успел я толком освоится на поверхности после экскурса по бункерам КП 43-й ракетной армии, как труба позвала в новый поход. На этот раз труба позвала в корделевские леса на ставку Геринга "Штайнбрук". Ну а пока я закидываю на плечи рюкзак в дорогу и еду троллейбусом к вокзалу, несколько слов о цели моей вылазки ( Read more... )

Осінь, як завше, невчасна й неочікувана. Хоч яка то вже осінь. Радше зима із налитими оловом тяжкими хмарами із яких щомиті може посипатись липке мокре місиво снігу. Хочеться загорнутися пледом та сьорбаючи гарячий чай з лимоном передивлятись літні курортні фотографії, або ж споглядати каліфорнійські комедії ( Read more... )

Отож, що воно таке - Тайкури, та якого милого я туди попхався - розказано в попередньому записі. А тут лишень про костьол, замок, польські мОгилки (саме так, з наголосом на О), та трохи тайкурян.


( Read more... )

Сидів я удома. Сидіти було нудно, інтернет обрид, та й взагалі пролежні, чи навіть просидні, на дупі почали з'являтися. Тому я вирішив піти у Тайкури. То не матюк, то таке село під Рівним, знамените рештками старовинного костелу та руїнами замку (кому цікаво, от вам лінки на Кестлз.ком.юей та на юкрейн.кінгдом для ознайомлення з об'єктом та ( Read more... )

Приїхав із Кременця. Вертав назад справжнісіньким МіГ-29. Наш шофер таки дійсно воділа із великої літери "Му". Безперервний шансон із динаміків, проїзд через два червоних світлофори, плюс до того половину дороги від Кременця до Дубно наш спрінтер їхав по зустрічній, та й по самому Дубно ганялися швидше, аніж по шосе. Зате уся маршрутка вболівала за ( Read more... )

 От тепер я зрозумів, навіщо насправді міжміським Еталонам та всіляким іншим Богданам шторки на вікнах - то усе для того, щоб до вікна не примерзнути. А я ж того не знав. Я у вікно люблю дивитись, тому усі ці дурнуваті шторки одразу ж кудись подалі відсовую. Добре, хоч під вікно свого рюкзачка постелив, аби в лікоть холодно не було. А то би ( Read more... )

 Нарешті я це зробив! Нарешті я таки випхався до Львова! І чого я раніше гальмував? Риторичне питання. "Я не був у Львові цілий рік", - каже Коха. "Ага, а я не був вже двадцять років", - відповідаю йому.

Підйом о сьомій. Потяг "Сарни-Львів". Загальний вагон забитий майже під зав'язку. За вікном пролітають бутерБроди, якесь супер наворочене антенне ( Read more... )