9 березня 2001.
день, який мене вкинув в Революцію.
... після виходу з ескалатора на "Вокзальній" я помітив, що чоловік 5-6 двома готуються мене зустріти. І не дивно - на куртці "заправдівський" значок, на рукаві - зав"язана хустинка з символікою. Спочатку вони хотіли хапати мене за руки, потім - затисли в куток. я голосно сперечався, вимагав показати посвідчення і пояснити причину затримання, виривався з їх-ніх рук.
Вони покликали старшого - невисокого чоловіка з сивими вусами, який першим ділом зірвав значка (подер трохи куртку, зараза), потім зірвав і розтоптав пов"язку. Я ж і далі вимагав показати посвідчення і виривався. Старший подав пропозицію відвести мене в місцевий відділок міліції в метро.
Раптом ситуація різко змінилася - з дверей на вихід вбігло четверо омонівців, і перший з них, е роззираючись, з ходу вдарив мене в обличчя - акуратно і не дуже сильно, - зразу було видно, що бив так, щоб не було ні крові, ні синяка. Двоє скоренько скрутили руки, гаркнувши в вухо "будешь сопротивляться - хуже будет" - і повели на вихід.
Виводять надвір. Раптом бачу - прямо по курсу видно світло телекамери, а поруч неї стоять Геник Глібовицький, Тарас Чорновіл і... Славко dali_bude. Не знаю, як я зумів підняти голову і крикнути - "Славку!!!!!!!!" - крик, мабуть, почув весь вокзал. Омонівці спробували затягти мене назад в метро, але я уперся. Коли камера і нардеп були близько, омонівці втекли.
Це все тривало, мабуть, хвилини три - але цього я ніколи не забуду.
Славкові dali_bude тоді зламали ребро - з "бобіка" його витягав Тарас Чорновіл. Андрія Сидоренка тягнули за руки і за ноги, "випадково" стукнувши головою об стіну. Андрія Петріва топтали чобітьми в ментовському "лазіку". Людей витягали з поїздів на перони (дівчат, наприклад, тягли за волосся).
Тепер щоразу, коли виходжу з метро "Вокзальна", буквально за два-три метри перед виходом бачу той закапелок, де мені показали, що таке безправ"я.
... після виходу з ескалатора на "Вокзальній" я помітив, що чоловік 5-6 двома готуються мене зустріти. І не дивно - на куртці "заправдівський" значок, на рукаві - зав"язана хустинка з символікою. Спочатку вони хотіли хапати мене за руки, потім - затисли в куток. я голосно сперечався, вимагав показати посвідчення і пояснити причину затримання, виривався з їх-ніх рук.
Вони покликали старшого - невисокого чоловіка з сивими вусами, який першим ділом зірвав значка (подер трохи куртку, зараза), потім зірвав і розтоптав пов"язку. Я ж і далі вимагав показати посвідчення і виривався. Старший подав пропозицію відвести мене в місцевий відділок міліції в метро.
Раптом ситуація різко змінилася - з дверей на вихід вбігло четверо омонівців, і перший з них, е роззираючись, з ходу вдарив мене в обличчя - акуратно і не дуже сильно, - зразу було видно, що бив так, щоб не було ні крові, ні синяка. Двоє скоренько скрутили руки, гаркнувши в вухо "будешь сопротивляться - хуже будет" - і повели на вихід.
Виводять надвір. Раптом бачу - прямо по курсу видно світло телекамери, а поруч неї стоять Геник Глібовицький, Тарас Чорновіл і... Славко dali_bude. Не знаю, як я зумів підняти голову і крикнути - "Славку!!!!!!!!" - крик, мабуть, почув весь вокзал. Омонівці спробували затягти мене назад в метро, але я уперся. Коли камера і нардеп були близько, омонівці втекли.
Це все тривало, мабуть, хвилини три - але цього я ніколи не забуду.
Славкові dali_bude тоді зламали ребро - з "бобіка" його витягав Тарас Чорновіл. Андрія Сидоренка тягнули за руки і за ноги, "випадково" стукнувши головою об стіну. Андрія Петріва топтали чобітьми в ментовському "лазіку". Людей витягали з поїздів на перони (дівчат, наприклад, тягли за волосся).
Тепер щоразу, коли виходжу з метро "Вокзальна", буквально за два-три метри перед виходом бачу той закапелок, де мені показали, що таке безправ"я.