Скачав атласну карту густоти населення в кінці 18 cт. і зобразив це на нинішній районній карті. Вийшло дуже приблизно (особливо на кордоні з Диким полем), але загальне уявлення дає.
Ну з Поліссям ясно - там ліс, сильно не розженешся. Лісистість тоді була не така як зараз (40-50%), а під 90%. Це вже у 19 ст ліси почали масово вирубати.
А з Волинню незрозуміло. Чи то лісистість там теж була доволі висока, чи то населення там не затримувалось, а масово мігрувало на схід, важко сказати.
Не думаю, що є якийсь зв'язок. Донбасс теж у зоні зниження народжуваності, а там густота населення була низькою. А Львівська облась і мала найбільшу густоту населення, і зараз має велику народжуваність.
Донбас я і не розглядаю, це територія дуже пізнього заселення, там інші фактори.
1.Народжуваність у Львівській не велика. А середньоукраїнська. 2.Ті райони, які на другій карті показані з найвищою густотою, мають зараз низьку народжуваність. Наприклад Жидачівський 10.3, Перемишлянський 10.9, Дрогобицький район має 11.8, але це компенсується дуже низькою народжуваністю у Дрогобичі і Трускавці - 9.4 і 9.9 відповідно. Те саме і у Стрийському районі. Тобто народжуваність нижча за середньоукраїнську. Плюс, треба брати до уваги, що десь чверть населення 2 останніх районів - це гірські жителі. Так що і Львівська частково вписується у цю закономірність.
треба брати в розрахунок коефіцієнт народжуваності не на 2010-й, а хоча би років за 10-ть.
а то може виявитись що південне полілля просто потрапило в короткий цикл а ми робимо екстраполяцію бог зна куди.
моє поянення те саме - висока "заробітчанська" еміграція серед молодого населення на фоні відсутності робочих місць. чому робочих місць, які би відповідали запитам молоді, нема саме в чернівцях, чорткові та кам"янці і чому саме звідси склалися найпотужніші еміграційні потоки - тема окрема.
саме з галичини та ірландії йшов найщільніший потік еміграції в америку кінця 19 - початку двадцятого сторіччя. тому в головах галичан іллінойщина на пенсільванщина розташовані чи не ближче київщини.
це з одного боку.
з іншого - на півдні тернопільщини немає великих підприємств які би могли поглинути надлишкову робочу силу. тому виникає попит на еміграцію. цей попит породжує виникнення численних напівлегальних фірмочок, які супроводжують оформлення еміграційнго процесу. далі вони поширюють свою діяність на південь сусідньої хмельницької області та українські райони буковини.
все це я виводжу з власного досвіду перебування в сша, а не теоретичних умозаключень.
"саме з галичини та ірландії йшов найщільніший потік еміграції в америку кінця 19 - початку двадцятого сторіччя. тому в головах галичан іллінойщина на пенсільванщина розташовані чи не ближче київщини."
"на півдні тернопільщини немає великих підприємств які би могли поглинути надлишкову робочу силу. тому виникає попит на еміграцію. цей попит породжує виникнення численних напівлегальних фірмочок, які супроводжують оформлення еміграційнго процесу"
Те що ви сказали характерне не тільки для півдня Тернопільщини, а дле 70% території України. На півночі області теж надлишкова робоча сила і теж еміграція. Як і на півночі Хмельницької, Вінницької.
Comments 76
як відпрацьований чернозем?
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
А з Волинню незрозуміло. Чи то лісистість там теж була доволі висока, чи то населення там не затримувалось, а масово мігрувало на схід, важко сказати.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
1.Народжуваність у Львівській не велика. А середньоукраїнська.
2.Ті райони, які на другій карті показані з найвищою густотою, мають зараз низьку народжуваність. Наприклад Жидачівський 10.3, Перемишлянський 10.9, Дрогобицький район має 11.8, але це компенсується дуже низькою народжуваністю у Дрогобичі і Трускавці - 9.4 і 9.9 відповідно. Те саме і у Стрийському районі. Тобто народжуваність нижча за середньоукраїнську. Плюс, треба брати до уваги, що десь чверть населення 2 останніх районів - це гірські жителі. Так що і Львівська частково вписується у цю закономірність.
Reply
а то може виявитись що південне полілля просто потрапило в короткий цикл а ми робимо екстраполяцію бог зна куди.
моє поянення те саме - висока "заробітчанська" еміграція серед молодого населення на фоні відсутності робочих місць. чому робочих місць, які би відповідали запитам молоді, нема саме в чернівцях, чорткові та кам"янці і чому саме звідси склалися найпотужніші еміграційні потоки - тема окрема.
Reply
Reply
саме з галичини та ірландії йшов найщільніший потік еміграції в америку кінця 19 - початку двадцятого сторіччя. тому в головах галичан іллінойщина на пенсільванщина розташовані чи не ближче київщини.
це з одного боку.
з іншого - на півдні тернопільщини немає великих підприємств які би могли поглинути надлишкову робочу силу. тому виникає попит на еміграцію. цей попит породжує виникнення численних напівлегальних фірмочок, які супроводжують оформлення еміграційнго процесу. далі вони поширюють свою діяність на південь сусідньої хмельницької області та українські райони буковини.
все це я виводжу з власного досвіду перебування в сша, а не теоретичних умозаключень.
Reply
Не дуже зрозумів до чого тут історична пам'ять, але якщо відкинути єврейську еміграцію, то ніякого щільного потоку не було. Реально масова еміграція це наприклад як у італійців.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/ce/Italian_emigration_per_region_1876-1915.svg
"на півдні тернопільщини немає великих підприємств які би могли поглинути надлишкову робочу силу. тому виникає попит на еміграцію. цей попит породжує виникнення численних напівлегальних фірмочок, які супроводжують оформлення еміграційнго процесу"
Те що ви сказали характерне не тільки для півдня Тернопільщини, а дле 70% території України. На півночі області теж надлишкова робоча сила і теж еміграція. Як і на півночі Хмельницької, Вінницької.
Reply
Інфа канєшна ультрапримітивненька, але хоч щось...
Reply
кейворд "історичний атлас україни 8 клас"
32 карти у jpeg
Reply
Іще пару років тому не було...
Reply
Reply
Leave a comment