Свіжа версія карти динаміки чисельності населення районів і міст, за 1989 - 2014 рр. У такому форматі мабуть остання.
Найвищий приріст населення за 1989-2014 рр.:
м. Славутич, атомоград (+120%)
Овідіопольський район, приміський р-н Одеси (+43%)
м. Кузнецовськ, атомоград (+39%)
м. Бровари, передмістя Києва (+21%)
Сімферопольський район, приміський р-н (+20%)
м. Бориспіль, передмістя Києва (+18%)
Луцький район, (приміський р-н) (+17%)
м. Енергодар, атомоград (+16%)
м. Ірпінь (+Буча), передмістя Києва (+16%)
Серед звичайних не приміських районів найвищий приріст у Рокитнівському-Рв (+11,1%) та Сторожинецькому-Чвц (+9,6%). Серед звичайних міст (не облцентрів, передмість і молодопромислових) - Біла Церква (+7,3%), Славута-Хм (+3,4%) та Ковель-Вол (+3,0%).
Найбільше скорочення населення (64-81%) у 2 чорнобильських районах (Поліський-Кв і Народицький-Жит) і 2 приміських районах без райцентрів Конотопському-Сум і Коростенському-Жит (45-46%). Серед повноцінних районів (з райцентром) найбільший спад у Буринському-Сум (-41,1%), далі йде ціла купа районів зі спадом від 39,4% і менше, переважно у центральній Україні. Серед міст найбільше скорочення у Стаханові-Луг (33,8%), Кіровську-Луг (33,4%) та Єнакієвому-Дон (-32,8%). Серед недонбаських міст найбільший спад у Знам'янці-Кір (28,0%).
Динаміка населення регіонів.
Давно хотів написати, про відмінність донбаської депопуляції від центральноукраїнської і чому перша гірша за рівних умов (% скорочення). Порівняння найгіршої центральної області з найкращою донбаською:
Динаміка постійного населення Донецької області за даний період -18,5%, Чернігівської -25,1% (різниця з картою у тому, що у таблиці постійне населення, там наявне). У Чернігівській депопуляція майже на третину більше. При цьому динаміка чисельності населення у віці 0-14 років у Донецькій -49,6%, у Чернігівській -48,8%. У діапазоні 15-64 років - у Донецькій -16,7%, у Чернігівській -20,5%. Різниця незначна.
Принципова відмінність криється у динаміці найстарішого населення (65+) , у Донецькій його чисельність виросла на 31,3%, компенсувавши спад у наймолодших групах, тоді як у Чернігівській скоротилася 15,3%. З різниці між динамікою 0-14 і 65+ випливає і різниця у різних частинах групи 15-64. Тобто краща динаміка у Донецькій серед населення 15-64 забезпечується приростом/невеликим спадом серед найстаршого населення цієї групи, тоді як серед молодшого динаміка має бути не краще Чернігівської.
Все це є наслідком дуже швидкого старіння Донецької області після 1989 р. Тоді у Донецькій % дітей був трохи вищим ніж у Чернігівській, у 2014 Чернігівська вже випереджала. Але головна відмінність у % старшого населення. Питома вага населення 65+ у Чернігівській у 1989 була вже високою і виросла тільки на 2,2 в.п. У Донецькій же вона була набагато меншою і виросла на 6,5 в.п. Частки населення 65+ вже близькі і враховуючи тенденції Донецька в майбутньому випередила би Чернігівську і за цим показником.
Швидкість старіння добре показує динаміка медіанного і середнього віку. У Донецькій середній вік населення за 1989-2014 виріс на 5,7 років, медіанний на 6,5 років, у Чернігівській на 2,8 і 3,1 відповідно. Розрив у медіанному віці зменшився з 4,2 у 1989 до 0,8 років у 2014, у середньому - з 3,4 до 0,5 років. І у майбутньому середній і медіанний вік у Донецькій мав перевищити Чернігівський.
Донбаські тенденції прискореного старіння характерні для всіх східних областей, хоча там вони не такі сильні. Аналогічно можна порівнювати інші східні і центральні області, у центральних спад більш рівномірний у всіх вікових групах, тоді як у східних він забезпечується більше молодшими віковими групами при прирості старших. Так що наприклад -14% у Запорізькій і Харківській це не те саме, що -14% у Хмельницькій, а гірше.