Мова закарпатських циган по районах
Розселення циган за даними перепису 2001 виглядає так. Загальна чисельність 14 тис. (1,1%). Якесь заниження мабуть є (існують оцінки на 2001 до 30-35 тис.), але міжрайонні тенденції здається показані вірно. Найбільша частка у Берегові (6,4%), Ужгородському і Берегівському районах (4,1%). У західній частині області набагато більше ніж у східній. За абсолютною чисельністю виділяються Ужгородський район (3 тис.), Берегівський район (2,2 тис.), Ужгород і Берегове (по 1,7 тис.), Мукачівський р-н (1,3 тис.), Мукачеве (1,1 тис.). Майже 80% закарпатських циган припадає на ці 3 райони з містами. Найменша чисельність у Воловецькому і Хустському (без міста) районах (по 1) і Тячівському р-ні (45).
Мовний склад серед циганського населення в області дуже неоднорідний. Найбільш поширеною є угорська мова, яку називали рідною у 1970 р. - 73,4% циган області, у 1989 р. - 65,7%, у 2001 р. - 62,3%. Ареал угорськомовних циган охоплює невелику частину територію Закарпаття, але найбільш циганськозаселену. У найбільш циганських частинах області, м. Берегові і Берегівському районі практично всі вони угорськомовні. У Мукачеві, Мукачівському і Ужгородському районах - абсолютна більшість.
Циганську назвали рідною у 1970 - 21,6%, 1989 - 20,5%, у 2001 - 20,5%. Цілісного ареалу немає, найбільшим центром циганськомовних ромів є Ужгород, де їх було під 90% і 1,5 тис. Інші місця малі за населенням. Так, 100% циган назвали рідною циганську у Міжгірському районі (118 осіб, основне місце проживання - смт. Міжгір'я) та Рахівському районі (168 осіб, смт. Ясіня). З районів де циганськомовні цигани у меншості, вони тим не менш становили більшість у смт. Середнє Ужгородського р-ну, с. Підвиноградів Виноградівського р-ну та деяких інших населених пунктах.
Українську назвали рідною у 1970 - 4,3%, 1989 - 12,3%, 2001 - 16,7%. Ареал україномовних охоплює більшість гірських районів і половину територію області, але саме ці райони мають найменше циганське населення. Всі райони з найменшою чисельністю ромів відносяться до цієї групи: Воловецький, Хустський де зафіксовано по 1 особі циганської національності і 100% україномовних, Тячівський з 35. Значне циганське населення мають Свалявський, Великоберезнянський райони, зі змішаних районів - Виноградівський.
І як бонус з тієї ж книги.
Угорськомовні угорці
Україномовні росіяни
Мовний склад серед циганського населення в області дуже неоднорідний. Найбільш поширеною є угорська мова, яку називали рідною у 1970 р. - 73,4% циган області, у 1989 р. - 65,7%, у 2001 р. - 62,3%. Ареал угорськомовних циган охоплює невелику частину територію Закарпаття, але найбільш циганськозаселену. У найбільш циганських частинах області, м. Берегові і Берегівському районі практично всі вони угорськомовні. У Мукачеві, Мукачівському і Ужгородському районах - абсолютна більшість.
Циганську назвали рідною у 1970 - 21,6%, 1989 - 20,5%, у 2001 - 20,5%. Цілісного ареалу немає, найбільшим центром циганськомовних ромів є Ужгород, де їх було під 90% і 1,5 тис. Інші місця малі за населенням. Так, 100% циган назвали рідною циганську у Міжгірському районі (118 осіб, основне місце проживання - смт. Міжгір'я) та Рахівському районі (168 осіб, смт. Ясіня). З районів де циганськомовні цигани у меншості, вони тим не менш становили більшість у смт. Середнє Ужгородського р-ну, с. Підвиноградів Виноградівського р-ну та деяких інших населених пунктах.
Українську назвали рідною у 1970 - 4,3%, 1989 - 12,3%, 2001 - 16,7%. Ареал україномовних охоплює більшість гірських районів і половину територію області, але саме ці райони мають найменше циганське населення. Всі райони з найменшою чисельністю ромів відносяться до цієї групи: Воловецький, Хустський де зафіксовано по 1 особі циганської національності і 100% україномовних, Тячівський з 35. Значне циганське населення мають Свалявський, Великоберезнянський райони, зі змішаних районів - Виноградівський.
І як бонус з тієї ж книги.
Угорськомовні угорці
Україномовні росіяни