Хвиля дужчає i вiтер чи не свище.
Скоро осiнь, все мiниться швидкоплинно.
Змiна, Постуме, цих фарб розчулить швидше,
анiж подруги убору перемiна.
Дiва тiшить до вiдомих меж, властиво,
трохи лiктя чи колiна - вся розрада.
Тож вiдраднiше прекрасне поза тiлом:
нi обiйми неможливi, анi зрада.
Надсилаю тобi Постуме, цi книги.
Що в столицi?
(
Read more... )
Comments 5
Reply
Reply
Že na co je nám ryba, když máme kaviár.
Že gotický sloh zvítězí, jako směr,
Jako štěstí trčet bez vpicha v žílu.
Sedím u okna. Za oknem osika.
Miloval jsem málokoho. A zato - silně.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment