-
Хвилювавсь за Софію Михайлівну
Наш (прости, господи) президент з нагоди святкування Дня Незалежності започаткував нову нагороду - "Національна легенда" та вже вручив ії сімом гідним.
Це:
Поет Юрій Рибчинський, Герой України, якого вважають мало не батьком української естради.
Художник Іван Марчук, народний художник України, що не міг виставляти свої твори у СРСР, бо ( Read more... ) -
100 років після війни (частина 4 (остання))
Семмі думала, що він буде пропонувати бутерброд їй і вже відкрила рота, щоб відмовлятись, але руський почав їсти його сам.
- Розповідай- сказав йому голова.
- А чо тєбє розповідать? Ми - русскіє, богоізбранний народ. Нас тисячі лєт мєчталі захватіть всякіє гітлєри-наполєони. А ми всьо видєржівалі. Думаєтє, ви нас тут, в бараках етіх удєржіте? Хрєн ( Read more... ) -
100 років після війни (частина 3)
- Дорогенька моя, облиште вже підходити до руськіх зі звичайними людськими мірками. Добре, зізнаюся: спочатку мені й самому це не дуже подобалось. Але з руськіми лише так: або вони лупцюють одне одного, або намагаються пограбувати чи вбити вас. Ми вже звикли. Бува, підкинеш руськім наказ 1943-го року, у якому командир частини Альонін наказує ( Read more... ) -
100 років після війни (частина 2)
Раптом біля подвір'я виникла неголена, нечесана істота у драній тілогрійці, з якої лізла вата; товстих штанах та валянках. Шапку віно тримало у руках.
- Начальнік!- покликала істота.- Слиш, начальнік! Дєло єсть.
- Говорі оттуда, Пахом,- відповів Полтавець.- Щас всьо рєшім.
- Дик, ето...- сказала істота дещо розгублено.- Нє Пахом я.
- А хто?
- ( Read more... ) -
Привіт всім, я тут ненавмисно написав художнє оповідання про сторіччя Другої Світової, дякую тим,
хто здолає.
100 років після війни (частина 1)
***
Цього разу людей у групі було шестеро. Начальником експедиції призначили пана Коваля, якому саме виповнилось 60 років, і він вже чотири рази бував у такій подорожі. Трохи молодшіми, на шостому десятиріччі свого життя, перебували відповідальний за безпеку Йенс Мюллер та лікарка Магда Ковачик. ( Read more... ) -
... и еще одно мнение. Нагиев про "можем повторить", "на Берлин" и прочее
"Можем повторить", "Спасибо деду за победу", "На Берлин" - такие надписи лепят на машины только идиоты.
-
Дело чести
***
...И в конце концов Россия победила, вернувшись к истокам и скрепам. Мир пошёл своей дорогой, а русские - своей. Связи были разорваны, торговля прекратилась. Русские стали расти в духовном и нравственном смыслах, а все прочие погрязли в пороках и стремительно деградировали.
Но они сами выбрали себе такую судьбу.
***
Яков вышел из здания, взял ( Read more... )
Click to view